Про те, що російські агресори зробили з Маріуполем, треба волати на весь світ, щоб цей злочин був побачений, почутий і відчутий у кожному куточку земної кулі. Саме так вважають студентки Маріупольського державного університету, які представили своє відео на кінофестивалі Beilive завдяки проєкту «Рятуємо життя».
Студентки на кінофесті
Сотні тисяч маріупольців навесні цього року опинилися в повній блокаді під безперервними обстрілами російських окупантів з неба, моря й суші. Вороги нищили все і по черзі. Розбили комунікації, щоб люди за мінусової температури залишилися без світла, тепла, води, каналізації та зв’язку. Бомбили й випалювали цілі житлові квартали разом із людьми, які ховалися в підвалах. Скидали авіабомби на школи, лікарні, місця укриття тисяч людей. Найбільш болючим і цинічним злочином проти цивільних людей став авіаудар по Драматичному театру в самому серці Маріуполя. Тут від бомб і снарядів ховалися понад 1000 людей – здебільшого жінки з дітьми й літні люди.
Щоб розповісти про ці злочини та жахи, які відбувалися в Маріуполі, студентки Маріупольського державного університету (МДУ), який наразі розташовується в Києві, зняли відеовізитівку. Вона – про весну 2022 року в місті на узбережжі Азовського моря. Завдяки гуманітарному проєкту «Рятуємо життя», Фонду Ріната Ахметова та Групі Метінвест творчі дівчата змогли представити свою роботу на кінофестивалі Beilive, що відбувся наприкінці жовтня у Вероні (Італія).
Три юні панянки – студентки спеціальності «Журналістика та соціальна комунікація» МДУ. Вони були єдиними, хто представляв Україну на цьому заході. Світлана Фролкіна, Катерина Дічко й Тетяна Хліменкова впевнені, що говорити про Маріуполь треба всюди, де це можливо.
– Ми плануємо і зараз намагаємося продовжувати поширювати інформацію про Україну у своїх соціальних мережах та на тих платформах, де є така можливість, – зазначила Світлана ФРОЛКІНА.
Дівчата кажуть, що їхній проєкт – про правду в Маріуполі та той жах, який пережили там люди. Студенткам допоміг із роботою викладач університету та президент «Маріупольського телебачення» Микола Осиченко, який так само перебував зі своєю родиною в Маріуполі, коли місто було у ворожому оточенні й щохвилини знищувалося російською армією.
– Маріуполь – квінтесенція цієї війни. І весь світ має знати про цю війну, весь світ повинен знати про Маріуполь. Для мене важливо інформувати світову спільноту про ті жахи, які ми бачили на власні очі в нашому місті, – зауважив Микола ОСИЧЕНКО.
Українські студентки у своїй стрічці розповіли і про те, як узагалі змінилося життя в Україні після нападу РФ 24 лютого. Дівчата зазначають, що інші учасники кінофестивалю зацікавилися їхньою історією та ставили багато питань.
– Ми говорили про те, що переживають сьогодні люди в Україні, як часто в нас бувають повітряні тривоги та що відчуваємо, коли над нашими містами летять ворожі ракети, – розповідає Катерина ДІЧКО. – Люди в інших державах мають знати, що зараз українці захищають весь цивілізований світ ціною власних життів. І мова йде не лише про наших військових. Гине багато людей, гинуть діти. А те, що переживають українці в тимчасово окупованих містах, – трагедія нашого народу.
Студентки згадують, що їхня робота викликала бурхливі емоції в учасників заходу.
– Реакцію аудиторії можна було відчути навіть у повітрі, – ділиться враженнями Тетяна ХЛІМЕНКОВА. – Усі були зацікавлені й розчулені. Були й ті, хто плакав, не приховуючи власних емоцій. Плакали навіть чоловіки, і це добре, бо вони відчули наш біль. Біль, з яким живе сьогодні Україна.
– Зацікавленість справді була шалена, – додає Світлана ФРОЛКІНА. – Після основних заходів, під час спільної вечері, ми спілкувалися з учасниками. Багато хто з них був навіть молодший за нас, але вони цікавились політичною ситуацією та багато розпитували про наше життя й війну в Україні.
Світлана зазначає, що дівчата були раді здобути новий досвід – як комунікаційний, так і професійний.
– Усі фільми були зняті на соціально важливі теми, та попри серйозність сюжету, вони захоплювали. Узагалі подорож була цікавою. Ми спілкувалися з різними людьми, говорили про те, що було й що чекає світ попереду. Чим більше українці будуть брати участь у різних заходах та говорити правду, тим краще і для України, і для світу, щоб застерегти інші країни, що може бути в разі війни, – поділилася думкою Світлана.
Завдяки зусиллям творчої молоді, викладачів і друзів-партнерів світ більше дізнався про трагічні події в Маріуполі й Україні, які спричинив напад РФ 24 лютого 2022 року.
– Щиро вдячний гуманітарному проєкту «Рятуємо життя» за допомогу вимушеним переселенцям з Маріуполя і підтримку професійного зростання наших студентів, – сказав ректор Маріупольського державного університету Микола ТРОФИМЕНКО. – Участь наших молодих кінематографістів у фестивалі – це гідна можливість розповісти про те, що молоді люди пережили в Маріуполі, їх одноліткам зі всього світу.
– З цього фестивалю дівчата привезли досвід, який ми обов’язково використаємо. Ми продовжимо нашу роботу, щоб те пекло, яке чинили росіяни в Маріуполі, не повторилося більше ніде й ніколи, підкреслив викладач телевізійного менеджменту МДУ Микола ОСИЧЕНКО.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
