Переселенець із Маріуполя розповів, як виїхав з рідного міста та розпочав нове життя в Запоріжжі.
З початку повномасштабного російського вторгнення Запоріжжя прийняло понад 119 тисяч переселенців з тимчасово окупованих територій і населених пунктів, де тривають активні бойові дії. Більшість із них – маріупольці. Багато переселенців із Маріуполя залишаються в Запоріжжі, де буквально з нуля розпочинають нове життя. Волонтери допомагають їм з житлом, речами, продуктами. Також люди можуть отримати необхідну медичну та психологічну допомогу.
Один із маріупольців, який розпочинає нове життя в Запоріжжі, – Антон СОЛОДІЛОВ. До початку активних бойових дій у Маріуполі він працював на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча в управлінні розвитку цільових виробничих моделей. Покинути рідну домівку та улюблену роботу його змусила війна.
– Я жив у північно-східній частині Маріуполя, де бої почалися з перших днів війни. Коли все розпочалося, мої друзі знайшли мені квартиру в центрі міста, туди ми й переїхали з родиною. Потім виявилося, що це було дуже правильним рішенням, адже саме цей район у той час, коли ми там перебували, постраждав менш за все. Всі «прильоти» ми пережили відносно спокійно. Було, що зовсім поряд, метрах у 100-200, скидали авіабомби, але наш мікрорайончик не мав серйозних руйнувань. Принаймні, до того моменту, поки ми не виїхали звідти, – згадує Антон СОЛОДІЛОВ. – Найгіршим для мене тоді було життя в повній невідомості. Інформації про те, що відбувається в місті та країні, не було ніякої. Новини про те, що можна десь щось роздобути, ми дізнавалися в людей, які так само як і ми, чули про це від перехожих. Переконатися в правдивості цієї інформації, звісно, ми не могли. Ще дуже складно було жити без будь-яких благ цивілізації. Щоб зігрітися та приготувати їжу, ми ходили містом і шукали дрова. Доходило навіть до того, що доводилося розривати на шматки дерев’яні споруди. Це було жахливо.
16 березня чоловік разом із дружиною та мамою виїхали з Маріуполя.
– Одними з перших з міста виїжджали наші знайомі. Після того, як вони нам зателефонували й розповіли, що «зелений коридор» працює, ми з родиною одразу ж вирушили в дорогу. Виїхали 16 березня. З собою також забрали сусідів, з якими разом ховалися від бомбардувань у напівпідвальній будівлі. На щастя, тоді ще не було так званої «фільтрації», але блокпости вже працювали. Процедура перевірки там була, м’яко кажучи, неприємна. Найскладніше було на в’їзді до Бердянська й Василівки. Нам довелося стояти вночі на морозі десь п’ять годин, і в цей час повз нас ходили озброєні солдати, – розповів Антон.
Життя наново в Запоріжжі
Зараз Антон СОЛОДІЛОВ разом із родиною живе в Запоріжжі. Тут він знайшов житло та нову роботу. Допомогу в адаптації на новому місці чоловіку надала Група Метінвест. Зараз він працює старшим менеджером управління операційних поліпшень на «Запоріжвогнетриві».
– Після приїзду до Запоріжжя мене прихистили родичі. З роботою мені допоміг мій керівник із комбінату ім. Ілліча. Він розшукував працівників нашої дирекції та надавав нам допомогу. Мені запропонував вакансію на «Запоріжвогнетриві». Зізнаюся чесно, в момент, коли я покинув Маріуполь, я думав, що треба шукати будь-яку роботу, аби були кошти на подальше життя. Але Метінвест в обличчі мого керівника та Центру кар’єри самі мені її запропонували. Та й взагалі, Метінвест – це успішна компанія, де я завжди хотів працювати. Тому при пошуку роботи бажане збіглося з пропозицією, – зазначив колишній співробітник ММКІ. – Я працюю на «Запоріжвогнетриві» вже другий тиждень. Робота приблизно того ж напрямку, що була у мене в Маріуполі, тому мені комфортно та цікаво. Зараз я відкриваю для себе новий вид виробництва, адже до цього я не мав справу з вогнетривами. Сьогодні я вже можу виконувати елементарні задачі. В адаптації на новому місці мені дуже допомагають мої керівники та старші колеги. Спільну мову з ними мені вдалося знайти відразу. Колектив дуже доброзичливий і максимально відкритий. Від колег я отримую допомогу як у професійних питаннях, так і в особистих. У цьому плані мені дуже пощастило. Влаштовують мене й умови праці. Стандарти Метінвесту, які забезпечують комфорт та соціальну підтримку працівників, працюють на кожному підприємстві компанії.
Як розповідає маріуполець, його запорізькі колеги навіть допомогли йому з житлом. У пригоді стала нова корпоративна програма Групи Метінвест «Домівка для своїх». Вона полягає в тому, що співробітник компанії на волонтерських засадах може надати колезі з Маріуполя квартиру, кімнату чи будинок. А Метінвест компенсує волонтеру комунальні та побутові витрати – 3 тисячі гривень щомісячно.
– Спочатку я шукав собі житло сам, а потім у компанії запрацювала програма «Домівка для своїх». Мене прихистили колеги, надавши житло для мене та моєї родини. Це дуже корисна програма, адже в наш час людині, яка не має нічого, дуже складно знайти квартиру та розв'язати базові побутові питання. Разом із роботою Метінвест надав мені й елементарну допомогу, яку ми потребували в перші дні після евакуації, – зауважив Антон СОЛОДІЛОВ.
У планах – відбудова Маріуполя
Чоловік розповідає, що після приїзду до Запоріжжя деякий час не міг навіть читати новини з рідного міста. Це було дуже травматично. Зараз же, адаптувавшись до спокійного життя, маріуполець починає будувати плани на майбутнє. Головне в них – відбудова Маріуполя.
– Наразі найголовніша мета в моєму житті – це захист моєї родини. Прагну убезпечити їхнє життя й дати стабільне матеріальне становище. А найбільша мрія, звісно, – повернутися додому після перемоги України й відбудувати Маріуполь. Також хочеться, щоб у нашому місті працювала компанія Метінвест, аби я та мої колеги змогли повернутися до звичайного життя, яке було в нас до війни, – поділився мріями переселенець Антон СОЛОДІЛОВ.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
