Великі, дружні сім'ї – справжнє багатство підприємств Метінвесту. Наприклад, у трудовій родині Костючок, що працює на Центральному ГЗК, шестеро цегоківців, а у спільній скарбничці понад 162 роки трудового стажу, і кожен рік – на вагу золота.
КАР'ЄР ТА РОМАНТИКА
Засновники трудової родини Марія та Григорій Костючок прийшли на Центральний ГЗК у різні часи. І нічого спільного, окрім величезного кар'єру, між ними не було. Однак молодих цегоківців поєднали високі почуття, а невдовзі закохані й одружилися.
1964 року, відразу після закінчення технікуму, Григорій Семенович вирішив, що працюватиме на ЦГЗК. Влаштувався слюсарем з ремонту.
Його дружина Марія Гнатівна пропрацювала з 1969 до 1992 року в прикар'єрній їдальні. Подружжя і до сьогодні одне одному – підтримка та опора. Марія завжди в курсі всіх подій у житті Григорія. А ще вона постійно оточена чоловічою увагою, тому що має не тільки прекрасного та люблячого чоловіка, а й двох синів та онука.
ДОРОГОЮ БАТЬКІВ
Сімейні трудові традиції, що склалися, продовжили сини Анатолій та Віктор. Старший син засновника трудової родини Анатолій вісімнадцятирічним хлопцем прийшов на комбінат. У цьому, звичайно ж, є заслуга його батька. Спочатку це були розмови у родинному колі про зміну, про цех. Потім це стали бесіди професіонала і працівника-початківця. Батько завжди його розумів, підтримував, міг вислухати, і якщо треба дати пораду.
Сьогодні Анатолій – висококласний професіонал. На його рахунку – 38 років трудового стажу на комбінаті, 21 з них працює майстром в Глеюватському кар'єрі.
«З дитинства вже знав про автомобілі багато чого. А ще й кар'єр майже поряд з нашим будинком, тому чув все, що там відбувається, і вибухи, і те, як працює величезна техніка. Потім це все малював у своїй уяві, а коли іноді прибігав до тата на роботу, то він мені все це показував. Коли працевлаштувався на ЦГЗК, спочатку працював водієм на ЗІЛ-130 – меншій техніці, згодом перейшов працювати начальником служби експлуатації, ну а зараз майстром в кар'єрі. Тоді, багато років тому, батько допоміг мені визначитись із професією, давав поради, розповідав про специфіку роботи. Зараз я впевнено можу сказати, що точно не помилився. Моя справа мені до душі, тут я на своєму місці», – розповідає Анатолій КОСТЮЧОК.
Традицію працювати на ЦГЗК продовжує і син Анатолія – Дмитро. Він тільки починає освоювати тонкощі та премудрості професії водія автотранспортних засобів на ГТЦ №1, але планує розвиватися за вподобаною спеціальністю. Адже нові знання ще нікому не завадили.
«Я дуже пишаюся своїм сином, він цілеспрямований та старанний. Велика повага та шана моїм батькам. Їх доля звела на комбінаті і тут буде продовжуватись, – запевняє голова родини Анатолій КОСТЮЧОК.
Гірничо-транспортний цех №1 став рідною домівкою ще й для молодшого сина Григорія Семеновича – Віктора. Спеціаліст стверджує, що бути водієм у нього в крові.
«Коли закінчив Автотранспортний коледж, ухвалити рішення щодо майбутнього місця роботи допомогли звісно батьки та старший брат, – згадує Віктор КОСТЮЧОК. – Так у 1997 році, після служби в армії, я влаштувався на Центральний комбінат. З дитинства захоплювався багатьма напрямами, але пристрасть до великих автомобілів все ж таки перемогла. За більш ніж 25 років роботи жодного разу не засумнівався у виборі професії».
Засновник трудової родини Григорій Семенович КОСТЮЧОК каже: « Іноді замислююсь: чи все так у мене в житті склалося, як хотілося? Потім згадую про те, скільки маю друзів, знайомих, які мені посміхаються при зустрічі, тому що знають історію нашої цегоківської сім'ї. І те, що мої діти та онуки пішли по цій же трудовій стежці. Це значить, що недарма я життя прожив. – Ми з дружиною виростили гідних синів. І це – найголовніше!»
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
