Є сподівання, що відносно вільний доступ українських компаній до європейського ринку буде збережено.
Скасування мит Євросоюзом щодо української продукції ГМК після повномасштабного російського вторгнення відкрило європейський ринок для металургійних компаній. Це допомогло зберегти обсяги продажу продукції, забезпечити стабільність та працездатність українських підприємств.
На цьому наголосив керівник з міжнародних зв’язків Метінвесту Андрій Криль під час Ukraine’s Future Summit.
«Насамперед я хотів би подякувати Комісії та Європейському Союзу за скасування заходів торговельного захисту, які діяли на момент російського вторгнення, тому що це допомогло нам зберегти обсяги. І тут я висловлююся від імені всіх українських виробників сталі, тому що після того, як ці заходи були скасовані, для нас відкрився ринок, й це допомогло забезпечити стабільність та працездатність наших підприємств», – заявив він.
Андрій Криль висловив сподівання, що відносно вільний доступ українських компаній до європейського ринку буде збережено, оскільки сектор ГМК чи не найбільше постраждав від війни – щонайменше половина українських металургійних потужностей втрачена.
«Кожна тонна продукції, яку ми можемо продати до ЄС, забезпечує робочі місця та зайнятість на стратегічно важливих підприємствах. Однак ми вбачаємо певні виклики у майбутньому, оскільки на ринку ЄС все ще присутня певна кількість російської продукції, й ми вважаємо, що це неправильно. Її необхідно усунути», – додав він.
Андрій Криль підкреслив, що скоро новою перешкодою для роботи на європейському ринку для українських компаній стане вуглецеве мито (CBAM), яке запрацює в повному обсязі через 18 місяців. Проте висловив сподівання, що завдяки діалогу між українським урядом та Єврокомісією, ці перешкоди можуть бути подолані, а торговельні потоки залишаться безперебійними.
На його думку, наразі український та європейський металургійні сектори стикаються з однаковими викликами.
Мова йде про декарбонізацію, про виробництво “зеленої” сталі, про зміну способу організації всієї галузі, й ми вважаємо, що об’єднання зусиль та деяких проєктів між українською та європейською сторонами може бути корисним, а Україна може певною мірою допомогти декарбонізувати європейську металургійну промисловість, тому що ми маємо найбільші запаси залізної руди в Європі, й ці руди підходять для нового способу виробництва. Наш енергетичний мікс, із різних причин, є більш “зеленим”, ніж середній енергетичний мікс в ЄС.
— Андрій КРИЛЬ, керівник з міжнародних зв’язків МетінвестуПідсумовуючи, він додав, що Україна є правильним стратегічним партнером Євросоюзу, якщо говорити про стратегічну автономію та решоринг бізнесу.
На заході також були присутні торговий представник України Тарас Качка, директор Генерального директорату з питань торгівлі Європейської Комісії Леон Дельво, голова Комітету ФРУ з євроінтеграції Михайло Бно-Айріян.
За результатами дискусії учасники зробили такі висновки:
◾робота українського бізнесу в рамках поточних умов торгівлі фактично була тестом для України як працювати в умовах Єдиного ринку Європейського Союзу на умовах країни-члена ЄС;
◾дія Автономних торговельних преференцій дозволила підтримати українську економіку в умовах війни та зберегти робочі місця в Україні;
◾чітко визначено чутливі товари, доступ яких на ринок ЄС буде мати особливий трек під час переговорів про вступ України до ЄС;
◾український бізнес вже суттєво інтегрований у ланцюги постачання Європейського Союзу і це має суттєвий потенціал для подальшого розвитку;
◾торгівельна політика має бути максимально передбачуваною з обох сторін і повинна своєчасно усувати передбачувані перешкоди у торгівлі, наприклад повноцінне застосування СВАМ у 2026-му році.
Матеріал підготовлено GMK CENTER.
