Навчання, яке одразу веде в професію. У Метінвест Політехніці розпочався новий навчальний рік, і відкрила його директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук. Вона привітала студентів і наголосила: університет дає молоді реальні можливості – практичні знання, роботу вже під час навчання та перспективу побудувати кар’єру в Україні.Тетяна Петрук підкреслила, що освіта сьогодні – це фундамент для розвитку промисловості та відродження інженерної еліти України. Технічний університет Метінвест Політехніка дає студентам більше, ніж просто теорію. Академічні знання тут поєднують з реальними виробничими завданнями. Уже з перших курсів студенти можуть проходити практику, брати участь у проєктах підприємств Групи, отримувати стипендії й перше робоче місце. Особлива перевага університету – гнучка форма навчання, що дозволяє поєднувати здобуття освіти з роботою на підприємствах. Це допомагає швидше здобувати досвід і впевнено стартувати у професії.– Такої кі

Представники першого в Україні приватного гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка долучилися до Українського форуму якості освіти UQAF-2025 у Луцьку. Подія, організована Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Луцьким національним технічним університетом, стала головною платформою країни для обговорення того, як зробити систему вищої освіти більш ефективною, сучасною та конкурентною у світі.Форум зібрав представників університетів, студентські спільноти, експертів і роботодавців. Тут ішлося про необхідність координації інтересів та зусиль всіх стейкхолдерів в розвитку вищої освіти, досвід забезпечення практикоорієнтованості підготовки, досвід різних закладів вищої освіти у формуванні відповідей на сучасні соціальні, економічні та військові виклики. Метінвест Політехніка в рамках панельної дискусії презентувала свій досвід у побудові системи взаємодії зі стейкхолдерами у питаннях якості освіти зокрема, поєднання академічних стандартів з реальним

Викладачі університету Метінвест Політехніка взяли участь у Форумі промисловців від Forbes, що об’єднав провідних гравців галузі – власників і топменеджерів компаній, банкірів та представників влади. У центрі дискусій були ключові виклики промисловості: від релокації виробництв і фінансування нових цехів до освітніх проблем, пошуку нових моделей співпраці з державою та залучення молоді.Однією з центральних тем стала підготовка «технарів» у вишах і гостра нестача кадрів у галузі. Декан гірничо-металургійного факультету Метінвест Політехніки Наталія ВОЛОДЧЕНКОВА зауважила:«Через війну та відтік молоді виробництва стикаються з катастрофічним браком фахівців, особливо тих, хто має практичні навички. Бізнес це відчуває дуже гостро, тому готовий інвестувати в освіту: передає сучасне обладнання університетам, створює молодіжні центри, підтримує коледжі. Головне – готовність працювати разом, розвивати дуальну освіту, яка дозволяє студентам здобувати знання і відразу застосовувати їх на практи

Місто Кам'янське відзначило свою 275-ту річницю, і найкращим подарунком містянам до цієї знаменної події традиційно стало відкриття соціально важливих об'єктів після ремонту чи реконструкції. Один з таких – амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 7 ЦПМСД № 3, відремонтована в межах реалізації Меморандуму про співпрацю у сфері соціально-економічного розвитку, укладеного між Групою Метінвест та Кам’янською міською радою.Багаторічна співпраця найбільшого металургійного підприємства міста і міської громади у найскладніші воєнні часи набула нового сенсу, Каметсталь і Група Метінвест є надійною опорою для економіки і соціального розвитку Кам’янського.Другий рік поспіль компанія надає вагому допомогу місту в реалізації життєво важливих інфраструктурних проєктів, насамперед у сфері охорони здоров’я. Торік в межах угоди про співпрацю міська громада отримала 50 млн грн, які були спрямовані на співфінансування реконструкції трьох лікарень та ремонт захисних споруд.Цьогоріч загальна су

В Україні стрімко зростає попит на сталеві безкаркасні ангари. Ці універсальні споруди все активніше використовують у якості складів та логістичних центрів, в середині них розміщують цілі виробничі цехи, спортивні та розважальні комплекси тощо.Одним із ключових постачальників металопрокату для таких конструкцій стала компанія Метінвест-СМЦ, яка активно підтримує розвиток цього сегменту в різних регіонах країни.Зокрема, для одного з наймасштабніших проєктів останнього часу – будівництва одразу чотирьох критих ангарів для зберігання зернових в Одеській області – компанія поставила майже 600 тонн металопрокату: оцинкованих рулонів виробництва заводу Юністіл та арматури Каметсталі.Сталеве зростання: цифри, що говорять самі за себеПопит на оцинкований прокат для безкаркасних ангарів невпинно зростає. Якщо у 2023–2024 роках Метінвест-СМЦ постачав у середньому 4000 тонн металу щороку, то вже на початку вересня 2025 року обсяг поставок оцинкованих рулонів для безкаркасних ангарів сягнув 3000

Про це говорили у столиці на Форумі промисловців від Forbes Ukraine. Чому банки, міжнародні інституції готові фінансувати нові українські проєкти? Читайте в сюжеті «Вікна», СТБ для марафону «Єдині новини».«Форум промисловців: Вироблено в Україні» – подія від Forbes Ukraine, що присвячена індустрії, пройшов у столиці. З повномасштабною війною в Україні економіка скоротилася майже на 30% відсотків. Один із постраждалих промислів, з якого держскарбниця стабільно отримувала валюту від торгівлі з іноземцями, сталеварний. – Після втрати маріупольських активів і після скорочення виробництва взагалі в Україні, якщо ми у довоєнний період виробляли десь приблизно 10 млн тонн сталі, то зараз ми виробляємо 4,8-5 млн тонн сталі на рік. Це 60-65% від загальної кількості виробництва в Україні, – коментує Олександр МИРОНЕНКО, операційний директор Групи Метінвест. Тож торгувати з іноземцями і привозити в Україну валюту за сталь та руду стали менше, ніж до нападу росіян у лютому 2022 року. – Якщо ми го

Брати Мандрика прийшли на Запоріжсталь за програмою «Приведи друга» і тепер працюють разом.На Запоріжсталі діє програма «Приведи друга», яка надає ініціатору додатковий заробіток, підприємству – нових фахівців, а працевлаштованому – стабільну роботу. За час її дії 796 запоріжсталівців запросили знайомих на комбінат і отримали грошові винагороди на загальну суму близько 8,4 млн грн.Одними з тих, хто скористався можливістю, стали брати Іван та Олександр Мандрика. Вони разом працюють підручними сталевара у сталеплавильному цеху Запоріжсталі. Старший з них – Іван – прийшов на комбінат сім років тому. – Закінчив училище, проходив практику на підприємстві, і після закінчення училища працевлаштувався на Запоріжсталь, – розповідає він.Спочатку Іван працював у ливарному цеху, потім спробував себе на іншому металургійному заводі, але повернувся на Запоріжсталь через кращі умови та вищу зарплату. Згодом він запросив на роботу молодшого брата Олександра за програмою «Приведи друга».– До цього пра

25 років у коксохімії – і знову студентська парта. У 48 Наталя Чуб вирішила відкрити нову сторінку життя та повернутися до металургії, але вже сучасної – з акцентом на менеджмент і технології. Навчання у Danieli Academy в Італії стало для неї справжнім відкриттям: системність процесів, високий рівень автоматизації та особливий підхід до R&D. Сьогодні студентка Метінвест Політехніки ділиться своїм досвідом стажування, розповідає про виклики й нові можливості, а також про те, чому вчитись ніколи не пізно.– Наталю, ви понад 25 років працюєте у коксохімії. Чому вирішили знову сісти за студентську парту?– За першою спеціальністю я інженер-металург, виробництво сталі. Але після університету більшу частину свого професійного життя присвятила саме коксохімії. Досвіду накопичилося багато, проте сучасні тенденції вказують на інше майбутнє: «зелена» металургія може обходитися без коксової продукції. Моя спеціалізація поступово втрачала перспективу, і я вирішила, що настав час повернутися до мета

На дробильній фабриці Центрального ГЗК продовжують оновлювати устаткування в межах програми ремонтів приводних редукторів конвеєрів.Програма оновлення обладнання дробильної фабрики ЦГЗК передбачає заміну тих редукторів конвеєрів, які відпрацювали граничний термін експлуатації. Реалізацію програми два роки тому розпочали з ремонту допоміжного та головного приводного редуктора магістрального конвеєра К-2, важливої транспортувальної артерії фабрики.У цьому році на комбінаті запланували заміну ще двох редукторів магістральних конвеєрів ДФ. Один із них наразі перебуває на капремонті у спеціалістів – ремонтників, які займаються відновленням робочих функцій механізму, після чого той знову буде експлуатуватися. Ще один редуктор замінили новим, виробництва німецької компанії SEW-EURODRIVE. Це вже третій проєкт дробильної фабрики із цим постачальником обладнання.– Абсолютно нова, вироблена в Європі, ця комплектна приводна система з редуктором нарешті замінить нам залишки застарілого обладнання.

«Позитивне мислення – це не про наївний оптимізм», – каже психологиня Наталя Попова.Позитивне мислення – це не просто модний тренд, а потужний інструмент для досягнення внутрішнього балансу, здорового оптимізму та піклування про себе. У часи війни багато українців відчувають страх, біль, апатію, невизначеність. Тож, як при цьому зберігати ресурсність і не занурюватися у відчай? Про це під час лекції розповіла психологиня ком'юніті центру Опліч ХАБ та арттерапевтка Наталя ПОПОВА, яка працює у методі когнітивно-поведінкової терапії. Перш за все, за словами Наталі Попової, слід відрізняти позитивне мислення від наївного оптимізму.- Наївний оптимізм – це, коли людина закриває очі на все, що відбувається навколо. Наприклад, мені всередині боляче й страшно, я гніваюсь, але я вдягаю чергову посмішку і виходжу з дому, показуючи, що в мене все добре.Так людина знецінює свої переживання і страхи, ховається від дійсності. Але дійсність нікуди не дівається. І рано чи пізно цей біль виходить назов