Ректор недержавного гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка Олександр Поважний в інтерв’ю UAprom розповів про адаптацію вишу до нових умов, коригування освітніх програм під вимоги часу, навчання мультикомпетентних фахівців для відбудови країни та грантові програми для студентів й аспірантів, які дадуть змогу рухати науку та бізнес вперед.
− Розкажіть, як побудовано роботу Метінвест Політехніки на третьому році широкомасштабного вторгнення росії в Україну?
− Справді, усім нам довелося адаптуватися до нових умов. Через війну ми тимчасово втратили доступ до Маріуполя, де на той момент велося будівництво сучасного університетського кампусу. Попри це Метінвест Політехніка жодного дня не зупиняла своєї роботи. Нам також вдалося зберегти майже весь професорсько-викладацький склад. Сьогодні в університеті працює 127 викладачів, із них 33 професори та 84 доценти. Це досить потужний колектив як на молодий вік нашого вишу та всі труднощі, з якими ми зіткнулися останніми роками.
Дуже важливо, що у Групи Метінвест, як у нашого засновника, не було жодних сумнівів щодо необхідності існування університету. 2022 рік був дуже важким і для нас, і для компанії, але ми здійснили перший в історії університету набір студентів. А цього року вперше почнемо набирати слухачів до аспірантури. Тож тепер у нас доступні всі рівні вищої освіти: бакалаврат, магістратура та аспірантура.
Зараз ми працюємо в змішаному форматі. Від очних занять не відмовилися, оскільки розуміємо, що підготувати інженера без лабораторних робіт, практичних занять та експериментів, які треба проводити на підприємствах, неможливо.
Водночас від початку роботи університету ми приділяли багато уваги питанням диджиталізації, тож зараз активно використовуємо низку цифрових рішень, які значно полегшують організацію навчального процесу та спілкування зі студентами. Ми використовуємо спеціальну платформу, яка дає змогу нашим студентам та викладачам мати доступ до навчальних матеріалів у будь-який час, додавати туди виконані завдання та контрольні форми. Університет також надає викладачам і студентам доступ до електронних бібліотек, таких як Cortex, співпрацює з гігантами у сфері автоматизації, наприклад, із Siemens, отримує нові ліцензії на прикладні програмні продукти, що дають змогу постійно вдосконалювати навчальний процес.
− Як відбувається набір студентів зараз? На кого орієнтуєтесь, як залучаєте слухачів?
− У нас є два напрями роботи: по-перше, в контурі бізнесу, а по-друге – у зовнішньому контурі. Ми ведемо активну інформаційну роботу, щоб залучати нових слухачів. Також важливим аспектом стало так зване студентське радіо, коли наші студенти та випускники рекомендують Метінвест Політехніку своїм знайомим, розповідають про наші цінності та переваги. Ми плануємо активніше співпрацювати з бізнесом, не тільки з Групою Метінвест, а й з іншими підприємствами, щодо формування груп на замовлення. Створюємо нову управлінську структуру, яка має посилити саме комерційну частину діяльності нашого університету.
Зараз у нас навчається понад 400 студентів на програмах бакалаврату та магістратури й понад 200 осіб на програмах підвищення кваліфікації. Якщо узагальнити, то за час роботи університету навчання за довгостроковими та короткостроковими програмами вже пройшло понад 3900 слухачів.
Щоб краще зрозуміти потреби наших студентів, ми також вирішили створити асоціацію випускників. Наразі маємо тільки один випуск, але хочемо тримати темп і постійно розвиватися. Завдяки асоціації ми будемо отримувати зворотний зв'язок щодо того, чи задовольняє студентів траєкторія розвитку університету, чи потрібно її коригувати тощо.
− На чому ви як університет робите акцент у наповненні освітніх програм? Можливо, у відповідь на події в країні у вас з’явились нові напрями підготовки?
− Зараз Метінвест Політехніка готує фахівців за 16 освітніми програмами бакалаврату та 18 програмами магістратури. Базовими є металургія, гірництво, автоматизація та комп’ютеризація, а також екологія та охорона праці. Ми розробили 14 курсів підвищення кваліфікації, які містять теоретичну й практичну частини та передбачають захист підсумкових робіт. Це дуже важливий етап, який дає слухачам курсу можливість зростання, а нам – розуміння потенціалу працівників, який надалі можна застосувати на певних посадах.
Цього року ми також розробили нову програму, спрямовану на підготовку резерву для найвищого керівного складу Метінвесту. Вона передбачає залучення невеликих груп по 3-4 людини. В основі програми – питання, пов’язані з економікою, диджиталізацією та охороною праці.
Також важливою частиною нашої діяльності є тренінги з охорони праці. Зараз вони як ніколи актуальні. Це питання завжди у фокусі уваги керівництва Метінвесту, тому університет постійно залучений до цієї програми. Це й питання оцінювання ризиків при виконанні робіт на висоті, з вантажопідіймальними, рухомими та обертовими машинами й механізмами тощо.
Кожен із цих напрямів – і академічне навчання, і короткострокові курси – є дуже важливим. Водночас маємо розуміти, що ми будуємо не корпоративний навчальний центр, а створюємо повноцінний університет, в якому буде місце й для науки. Також підтримуємо й стимулюємо студентські ініціативи, маємо стипендіальні та грантові програми.
− Розкажіть трохи детальніше про них.
− Наша філософія доволі проста. Є три напрями, за якими ми оцінюємо роботу наших студентів. Це, безумовна, освіта. Друге – це наука та участь, наприклад, у програмах операційних покращень, які існують у Метінвесті. І третє – участь у студентських ініціативах, роботі органів студентського самоврядування, волонтерських програмах. Залежно від курсу є певні градації. Наприклад, для 1-2 курсів у пріоритеті освіта, а на 3-4 курсах більш визначальними стають питання, пов’язані з наукою, участь у програмах операційних покращень.
Зараз стипендію, зокрема й підвищену, отримують близько 30 студентів. Загалом є три види стипендії – академічна, підвищена академічна, а також стипендія генерального директора Метінвесту. Стипендія має бути стимулом та відображати досягнення студента в процесі навчання чи наукової діяльності.
Восени в Політехніці почне діяти грантова програма, в межах якої окремим студентам чи групам студентів надаватиметься фінансування на проведення наукових досліджень. Конкретні напрями досліджень визначатимуть грантодавці. Основним фокусом будуть дослідження, потрібні для покращення роботи підприємств.
Нещодавно ми реформували управлінську систему університету й запровадили діяльність академічних рад. Зараз їх сім − за різними напрямами. Кожну академічну раду очолює дві особи: з боку університету − це ректор, а з боку бізнесу – директор чи керівник департаменту певного напряму, наприклад, металургії, екології, гірництва, автоматизації. У межах цих академічних рад і будуть проходити слухання, під час яких визначатимуться пріоритетні напрями для надання грантів. Тобто до ухвалення цих рішень буде залучено замовника − бізнес.
− Ми розуміємо, що майбутнє України − це відбудова, майбутнє ГМК − це зелена металургія. А які стратегічні орієнтири в цьому контексті має ваш університет?
− Це дуже важливе питання. По-перше, ми не ставимось до наших навчальних планів та програм, як до аксіоми чи догми. Ми усвідомлюємо, що в зовнішньому середовищі постійно відбуваються зміни. Це стосується і галузевих підходів, як от щодо питань розвитку зеленої металургії. Ми регулярно переглядаємо й коригуємо наповнення наших освітніх програм. По-друге, ми відкриваємо нові освітні програми. Нещодавно у нас з’явився новий напрям «Управління модернізацією в металургії». Ми усі віримо й знаємо, що війна закінчиться. І після цього постане потреба відбудовувати Україну на нових принципах, які ми й закладаємо під час розроблення навчальних курсів та програм.
− Як ви реагуєте на стрімке поширення застосування технології штучного інтелекту? Як змінюєте програми й чи використовуєте ШІ в роботі університету?
− Ми на шляху до цього. Зараз ми бачимо зацікавленість цією технологією з боку й освітнього, й бізнес-середовища, і працюємо над розробленням навчальних програм та планів наукових досліджень, пов’язаних із ШІ.
Загалом ми намагаємося усі наші навчальні програми зробити сучасними й орієнтованими на майбутнє. Якщо ми говоримо про металургію, то, звісно, не оминаємо сучасного тренду, що передбачає не тільки вивчення нових технологій, а й питань, пов’язаних з екологією. Також регулярно впроваджуємо нові програми, такі як бізнес-аналітика, управління модернізацією металургії, вартісне управління. Пропонуємо студентам вивчати комп’ютерні науки та підвищувати цифрові компетенції. Ми також постійно шукаємо нові напрями та впроваджуємо нові дисципліни, які допомагають мати актуальні знання та навички. Бо коли ми говоримо про підготовку фахівців у нашому університеті, маємо розуміти, що майбутні спеціалісти повинні вміти дуже багато: мати відповідні технічні знання, а також компетенції в цифровій сфері, знати мови, вміти формувати команди та управляти ними, вдало комунікувати тощо.
− Наразі демографічна ситуація в Україні досить складна, багато людей виїхало за кордон. Чи відчули ви вплив міграції на роботу університету? Чи плануєте якось залучати до навчання українців, які виїхали з країни?
− Ми розмірковуємо над цим питанням, але поки не маємо готової стратегії. Хоча робимо перші кроки в цьому напрямі. Зараз взаємодіємо з університетами Болгарії та Італії, де розташовані підприємства Метінвесту, й можемо говорити про певні позитивні результати. Зокрема, нещодавно підписано меморандум між Метінвест Політехнікою, болгарським університетом і розташованим у Болгарії підприємством Метінвесту Promet Steel щодо співпраці в підготовці відповідних фахівців. Також розпочато пілотний проєкт міжнародних стажувань для наших студентів.