Традиційно професія зварювальника вважається чоловічою справою. Проте Наталя Стаханова на своєму прикладі доводить: кропітка робота та підвищена увага до деталей допомагає їй бути кращою в обраній справі.
Вперше взяти зварювальний апарат до рук Наталії Володимирівні довелося в одному з цехів Донецько-курахівського машинобудівного заводу, куди зовсім юною дівчиною вона влаштувалася у якості учня зварювальника. Саме там відбулися перші проби зварювального шва та була напрацьована майстерність.
– З часом було помітно, як поступово покращуються мої професійні навички, – ділиться Наталя. – Коли починала, багато що виходило не одразу. Але чим більше практикувалася, то більше технік освоювала. Шов ставав міцнішим і витонченішим, та й робота приносила велике задоволення.
Саме тому, коли понад тринадцять років назад Наталія Володимирівна прийшла на роботу до шахтоуправління «Покровське» в енерго-механічний цех, багато часу на адаптацію жінці не знадобилося, адже майже всі тонкощі професії вона вже знала.
– Коли Наталя долучилася до нашого колективу, майже все вміла, – розповідає колишній наставник, електрозварювальник ручної дугової зварки Артем НЕКРАСОВ. – Потрібен був деякий час аби опанувати певні нюанси роботи з шахтним обладнанням та деталями до нього – вставки, труби, підвіски, шнеки та багато іншого. З першого дня ми розуміли один одного з півслова. Таке взаєморозуміння в роботі між нами зберігається і сьогодні.
Кожен день жінки-зварювальниці по-своєму непередбачуваний, адже важко запланувати наперед обсяги робіт, які необхідно буде виконати. Улюблених, чи, навпаки, нелюбимих завдань у жінки немає: вона однаково гарно працює з різними деталями. На одну заготовку може бути накладено одразу декілька швів, які відрізняються своєю шириною та типом. Чим тонший метал, тим складніше з ним працювати. Усе це – лише маленька частина професійних секретів, про які так важливо пам’ятати. Саме тому під час виконання чергового завдання думки Наталії лише про якість роботи.
– Деталі, які ми виготовляємо, відправляються безпосередньо до гірничих виробок. Потрібно щоб вони були надійними та міцними, аби не підвели гірників у важливий момент, – вважає зварювальниця.
У вільний час жінці теж сидіти без діла ніколи. У прифронтовому Гірнику, де мешкає з родиною, її чекають коханий чоловік, рідна домівка, а також сусіди. Наталія Володимирівна очолює об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Зізнається, справ завжди багато. Допомагаючи людям та займаючись улюбленою роботою, жінка мріє тільки про одне: аби скоріше настав мир, а все інше вона може здобути сама.
