Група Метінвест надає допомогу та роботу маріупольцям, які приїхали до Запоріжжя.
За 37 днів роботи «зелених коридорів» Запоріжжя зустріло понад 106, 5 тисяч вимушених переселенців. Серед них майже 29, 5 тисяч – діти. Більшість людей приїхали до Запоріжжя з Маріуполя. Частина з них намагається побудувати нове життя в Запоріжжі. Зокрема, фахівці, які працювали на підприємствах Групи Метінвест, отримують у Запоріжжі всю необхідну допомогу.
Тиждень тому в Запоріжжі запрацював Центр реабілітації та реінтеграції переселенців. Маріупольці, які втратили роботу через війну, можуть отримати в Центрі не тільки консультаційну, медичну, психологічну допомогу, а й допомогу з працевлаштування.
Надія Савенко
Одна з таких переселенок – Надія САВЕНКО. Вона евакуювалася до Запоріжжя з Маріуполя. У рідному місті працювала на одному з підприємств Метінвесту. Як згадує Надія, дістатися до Запоріжжя було складно.
– У нашій родині шестеро людей. Ми виїхали всі на попутному транспорті. Але через обстріл колону розділили. Свекор та його син встигли виїхати, а ми залишились. Довелося повертатися до Маріуполя. Ми жили там ще тиждень. 15 березня ми дізналися, що можна виїхати, на жаль, це був не «зелений коридор», але хоча б з’явилася можливість, – згадує Надія. – Чоловік посадив на попутку свекруху і прибіг за нами в бомбосховище. Він посадив на попутку мене з хлопцями, а сам приїхав наступного дня. Ми приїхали до Запоріжжя, бо це найближчий населений пункт, де хоча б відносно спокійно та безпечно. Тут нас дуже гарно прийняли, надали житло, їжу. Нам тут подобається. В місті добре й безпечно, тому ми вирішили залишитися в Запоріжжі.
Антон Ніколаєнко
Антону НІКОЛАЄНКУ також довелося покинути рідний Маріуполь. Хлопець працював на Маріупольському ремонтно-механічному заводі. Евакуюватися встиг у перший день війни. Антон уже знайшов роботу в Запоріжжі.
– 24 лютого в мене була перша зміна на роботі. Зміна почалась, а потім ми сиділи в бомбосховищі, чекали команди, що роботи далі. Начальник зміни сказав, щоб ми їхали додому й чекали. Я жив з дружиною та дитиною на лівому березі Маріуполя, там було дуже гучно. У всіх була паніка, ніхто не знав, що робити, – розповідає Антон. – Тоді працював тільки один блокпост у бік Бердянська. Ми взяли документи, поїхали в тому, в чому були, ніхто не думав, що брати з собою. Нам пощастило виїхати, бо ввечері мені подзвонили і сказали, що блокпост не працює. Спочатку ми поїхали до батьків у село Старомайорське. Але там також десь через три тижні почались бойові дії. Приїхали військові з ЗСУ та попередили, що в селі буде небезпечно. Батьки сказали, аби ми їхали. Потім я їх також забрав. У Запоріжжі я живу в друга. Дружину, дитину та маму ми відправили до Германії, а ми з батьком тут.
Щодо пошуків роботи та допомогу з працевлаштуванням Антон НІКОЛАЄНКО розповідає таке: «Коли приїхав до Запоріжжя, одразу почав шукати роботу. А потім мені зателефонували з Центру кар’єри Метінвест і запропонували роботу. Я працевлаштовуюсь на Запорізький ливарно-механічний завод. Дуже радий, що залишився працювати на підприємстві Групи Метінвест. Нам добре допомагають, розповідають, куди звертатися, запитують, що нам потрібно. Мені пощастило, що я працюю в цій компанії. Я втратив дім у Маріуполі, батьківський дім у селі. Як жити далі, що планувати, поки неможливо сказати. Але робота є – це вже щось».
Маріупольці зазначають, що вдячні запоріжцям за теплу зустріч, але сподіваються повернутися до рідного міста, щоб відбудовувати його.
Нагадаємо, що Група Метінвест у координації з Фондом Ріната Ахметова продовжують підтримувати тих, хто страждає від агресії РФ проти України. Гуманітарний проєкт «Рятуємо життя» набирає обертів, щоб якнайбільше людей відчули підтримку. Від початку заснування проєкту за кордоном і в Україні закуплено 2 тис. 700 тонн харчових продуктів.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
