Машиністка екскаватора управління залізничного транспорту Запоріжсталі Людмила Романько не боїться змін – вона ними керує.

Фахівчиня розпочала свій професійний шлях на Запоріжсталі ще 2017 року, працювала в цеху гарячої прокатки бригадиркою. Нещодавно вирішала повністю змінити свій професійний вектор та опанувати керування екскаватором. Для цього вона пройшла спеціальне навчання і одразу повернулась на рідний комбінат. 

– Мені завжди подобалась велика важка техніка, цікаво було попрацювати на кранах, екскаваторах. Тому, щойно випала така можливість, пройшла навчання, отримала права і повернулася на Запоріжсталь – але вже у якості машиністки екскаватора УЗТ, – говорить Людмила РОМАНЬКО.

Нові навички Людмила напрацьовувала спочатку на навчальному полігоні, разом з досвідченими колегами-залізничниками. Але вже незабаром стала до роботи повноцінно, адже з усіма завданнями справлялася «на відмінно».

– Людмила одразу себе показала як вправний і відповідальний фахівець. Окрім основних завдань щодо копання, перевезення та підйому різних вантажів, вона дуже дбайливо ставиться до своєї машини, якісно обслуговує її. Якщо ж треба робити щось більш фізично важке, то, звісно, допомагаємо. В іншому – вона нічим не поступається своїм колегам-чоловікам, – зазначає майстер цеху поточного утримання та ремонту колій УЗТ Запоріжсталі Максим БАЖЕНЮК.

Людмила працює на новій посаді лише третій місяць, але відчуває, що саме це її призначення. Каже: робота цікава та різноманітна. 

– Виконую різні завдання, як в залізничному цеху, так і найближчих до нас підрозділів. Завдяки своїй багатофункціональній техніці можу легко перевозити важкі вантажі, копати траншеї, вивозити матеріали для ремонту. Моя машина досить маневрова і зручна, можна сказати, універсальна. Керувати екскаватором мені подобається, то ж працюю з вогником!, – посміхається Людмила Романько. 

На Запоріжсталі все більше працівниць окрім свого фаху паралельно опановують нові для себе професії. Бажання вчитися, розвиватися професійно та змінювати себе та світ навколо – риси, які притаманні металургиням комбінату.  Головне, каже Людмила, вірити у себе та свої сили. 

– Якщо є ціль та бажання – то і результат буде як треба. Я вдячна підприємству, що є така можливість навчатися новому, змінювати фах, при цьому не змінюючи підприємство. Зараз дуже важливо бути затребуваним, робити справу, яка приносить не тільки користь тобі, а й колективу, нашій країні, – підсумовує Людмила.