Наші волонтери Метінвесту дивовижні. Скажете, заїжджена фраза? Можливо, однак які ще слова дібрати, коли бачиш, як люди допомагають іншим 24/7, посміхаються крізь втому чи відчай. Олександра Самойлович у лавах волонтерів нещодавно, але дівчина вже стала важливою частиною добротворців Каметсталі і їй є що розповісти про свій досвід.
Початок волонтерської діяльності
Моє волонтерство розпочалась 25 лютого, коли мій чоловік вступив до лав ТРО. Тоді я долучилася до волонтерської допомоги в складі молодіжки Метінвесту.
Волонтерство зараз
У пункті волонтерської допомоги ми надаємо все необхідне постраждалим сім’ям, розбираємо й сортуємо речі. Також їздили з подарунками до дитячих будинків. Час від часу я роблю закупки для кафе, які безплатно годують біженців. Допомагаю нашим захисникам, передаю їм смаколики, засоби гігієни, інструменти тощо.
Що найскладніше в роботі волонтера?
Слухати історії людей, бачити очі, повні сліз. Люди пережили жахливі дні, рятувалися від бойових дій, полишали свої домівки, під обстрілами йшли десятки кілометрів – просто в голові не вкладається, що все це відбувається насправді. Складно подолати розпач після таких історій.
Завдання з зірочкою
Мій чоловік служить у 108-й бригаді. У квітні його рота мала потребу в придбанні тепловізора. Відшукати його було не так складно, як зібрати потрібну суму. Але завдяки силі соцмереж, підтримці друзів і знайомих ми мали гроші за два дні. Плакала від гордості за наших людей, вони неймовірні!
Приємні несподіванки
На Великдень хтось із невідомого номера надіслав привітання. Запитала, чи ми знайомі, відповіли: «Я волонтер із Кам’янського, як і Ви. Зі святом Вас. Ви нам допомагали, дякую. Здоров’я Вашій родині». Досі не знаю, від кого повідомлення, але це було приємно.
Чим є волонтерство для волонтера?
Хто сіє добро, той обов’язково пожне любов. Моя любов зараз зі зброєю в руках стоїть на захисті країни, і я просто не можу інакше. Нестерпно хочеться, щоб коханий чоловік повернувся додому. Нехай усі наші захисники якнайшвидше повертаються додому!