Запоріжсталівці боронять Україну і біля доменних печей, і у волонтерстві. За час війни багато хто з наших колег доводить, що мужня професія металурга – це не тільки суворий погляд, сталевий характер та залізна витримка. Під срібним плащем горнового доменної печі № 3 Олександра Фатєєва приховується велике добре серце та палка, як розжарений чавун, жага допомагати людям.
З перших днів війни Олександр разом із сім’єю – дружиною та двома дітьми – займається волонтерством. До цього важливого для нашої країни шляху Олександра привела віра.
– Ми з родиною й однодумцями від початку допомагаємо з постачанням та приготуванням їжі для наших захисників, а також годуємо нужденних. Окрім того, ми забезпечували одягом переселенців, закупляли та передавали каримати, спальні мішки тощо, – розповідає Олександр. – Моєму сину 18 років, а доньці – 8. Вони охоче допомагають нам із дружиною у волонтерстві, як можуть. Адже війна стосується кожного, для неї не існує надто молодих чи надто старих.
Трохи згодом Олександр Фатєєв долучився й до команди волонтерів у центрі приймання та реєстрації переселенців. Наразі горновий поєднує волонтерство на декількох локаціях.
– Ми продовжуємо займатися забезпеченням харчування переселенців. Сьогодні ми з іншими волонтерами-однодумцями постачаємо їжу в три хостели для вимушених переселенців. Для нас дуже важливо не залишатися осторонь і робити свій внесок у порятунок життів українців, – зауважив чоловік.
На Запоріжсталі Олександр Фатєєв працює вже 22 роки. Весь цей час металург віддав професії горнового доменної печі, ставши до справи одразу після армії.