Журналісти газети El Mundo, однієї з найбільших і найвпливовіших в Іспанії, побували в першому в Україні підземному шпиталі на лінії фронту, що побудувала Група Метінвест. Як створювався інноваційний об’єкт і чому все більше медзакладів країни ховають під землю – в репортажі спеціального кореспондента видання в східних регіонах України Хав’єра Еспіноси.
Для підполковника Романа КУЗІВА рішення заховати польовий шпиталь під шістьма метрами землі було продиктоване цифрами: росіяни обстріляли інший медпункт у тому ж районі 16 разів.
«Ми змирилися з тим, що росія постійно ігнорує Женевську конвенцію. Захист, яким колись користувалися медичні заклади, залишився у минулому», – говорить він, поки його автомобіль спускається пандусом, що веде під землю.
Там для пацієнтів створили сучасний медичний комплекс площею 400 кв. м – шість капсул із товстого збірного металу, який за військовими стандартами відповідає найвищим вимогам до таких об'єктів.
«Це шпиталь четвертого рівня», – пояснює Кузів, посилаючись на зазначену класифікацію. «Тут є дві операційні та відділення інтенсивної терапії. Маємо свердловину для води та дві власні генераторні системи», – додає він, показуючи нам різні поверхи комплексу.
«Мені казали, що я божевільний, але лікарні — це явна мішень. 1 лютого я віддав наказ про евакуацію лікарні з Покровська о 20:00. Я вивіз десятки працівників. Дві години потому росіяни скинули на неї сім КАБів [вагою 500 кілограмів]», – згадує командир угрупування сил та засобів Медичних сил «Схід» ЗСУ.
Сталеві капсули виготовлені на заводах Групи Метінвест, яка переналаштувала виробництво, щоб допомагати українській армії. «Перший підземний шпиталь почав працювати торік, а зараз будується ще один. Спочатку ми хотіли зробити компактні модулі, які з'єднувалися б між собою гвинтами. Але військові сказали, що часу на монтаж немає. Тож ми збільшили розміри модулів», – уточнює Олександр МИРОНЕНКО, операційний директор Метінвесту.
Під час сертифікаційних випробувань інженери перевіряли міцність конструкцій справжніми боєприпасами – обстрілювали їх 120-мм снарядами, били з мінометів і скидали з дронів восьмикілограмові тротилові бомби.
«На жаль, Україна зараз є полігоном для випробувань майбутніх воєнних стратегій», – каже Кузів.
Перенесення медичних пунктів під землю свідчить про регрес у дотриманні законів війни, ухвалених після Другої світової, коли підземні шпиталі були майже нормою через масові невибіркові атаки з усіх боків.
Попри те, що медичні заклади й надалі ставали мішенями під час збройних конфліктів, зокрема в Кореї та В’єтнамі, Женевська конвенція 1949 року та додатковий протокол 1977 року встановили правову основу для їхнього захисту як об’єктів, призначених для допомоги жертвам конфліктів. Проте через систематичні порушення гуманітарного права наметові шпиталі, колись популяризовані серіалом «Польовий шпиталь» (M*A*S*H), фактично відійшли в минуле – вони стали надто вразливими до атак.
У звіті Міністерства охорони здоров’я України на початку травня зазначено: від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росія зруйнувала понад 300 медичних закладів і пошкодила ще 2000.
8 липня минулого року російська ракета частково зруйнувала найбільшу дитячу лікарню країни – «Охматдит» у Києві, внаслідок чого загинули двоє дорослих. Українські військові повідомили, що Москва застосувала крилату ракету, відому своєю точністю у знищенні цілей.
За словами Павла Ковтонюка, автора звіту про неодноразові збройні напади російських військ на медичні заклади, Москва «вже застосувала таку вбивчу тактику в Чечні та Сирії, не беручи на себе відповідальності. Якщо росія уникне покарання, знищення лікарень перетвориться на воєнну зброю. Зло, що залишається безкарним, лише множиться».
Таку практику застосовують не тільки російські збройні сили. У Секторі Газа ізраїльські атаки на медичні заклади не припиняються з жовтня 2023 року.
За даними організації Perspectiva sobre la Inseguridad («Перспектива небезпеки»), на 28 квітня медичні заклади в Секторі Газа зазнали нападів 359 разів. Ізраїльтяни вбили 645 медичних працівників та заарештували ще 354. А за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, щонайменше 94% лікарень Гази пошкоджено або зруйновано.
Газа посідає перше місце в цьому сумному рейтингу, що водночас відображає тактику, яку дедалі глибше інтегрують у військові стратегії багатьох країн.
У 2016 році міжнародна організація «Лікарі без кордонів» розпочала кампанію, що попереджає про збільшення кількості таких нападів, що вважаються воєнним злочином, під гаслом «Не ціль». А два роки потому авторитетний журнал The Lancet у своїй редакційній статті порушив питання: чи «гуманітарні принципи, визначені сьогодні, залишаються актуальними для постійно змінюваної воєнної стратегії».
Спроєктований Кузівим шпиталь, розташований за 12 кілометрів від лінії фронту, в грудні минулого року відвідав президент України Володимир Зеленський, який високо оцінив інноваційність закладу. Цей новаторський проєкт відкриває шлях для розвитку комплексної політики будівництва підземних медичних закладів, яку підтримує місцева влада. Наприклад, Київ планує побудувати на Харківщині велику лікарню площею 12 тис. кв. м на 2 000 людей.
У Херсоні, на півдні країни, місцева влада вже відкрила підземні відділення в трьох медичних закладах такого типу. Одне з них переобладнали під пологове відділення у січні цього року.
«Цього року будівля постраждала від двох прямих влучань. Ще дві ракети поцілили дуже близько», – пояснює 58-річний Володимир ГОБАЧЕВСЬКИЙ, один із відповідальних осіб закладу.
Чотири жінки залишаються в лікарні – хтось очікує на пологи, хтось – відновлюється після них. Одна з цих жінок – 36-річна Наталія МОКРАКОВА, яка кілька годин тому народила сина Микиту. Вона не вважає народження дитини під обстрілами чимось незвичайним. «Жінки завжди народжували під час воєн, навіть у Другу світову», – говорить Наталія.
