Фахівчиня Запоріжсталі Анна Бугайова працює за професією, яку прийнято вважати чоловічою. Попри стереотипи металургиня відчуває себе на своєму місці, а колеги відзначають її виняткову професійність.
Анна Бугайова працює у прокатному відділенні цеху холодної прокатки Запоріжсталі 13 років: починала з сортувальниці-здавальниці металу, потім була стропальницею. У кожну зі своїх професій занурювалась «з головою», вивчала все до дрібниць, шукала прогалини, які майстерно долала, вдосконалюючи процеси. Окрім своїх посадових обов’язків завжди цікавилася роботою колег по бригаді, щоб при необхідності допомогти або підмінити.
Командний гравець, до того ще з лідерськими якостями – говорять про неї колеги.
– Ми працювали з Анною, коли вона ще тільки починала свій шлях на комбінаті. І на якій би не була посаді, вона завжди проявляла себе як справжній професіонал. Досконало знає всю роботу з документообігу, з півслова розуміється із кранівниками, знається на вимогах до металу та обладнання. Опанувавши майже усі професії на дільниці не було сумнівів, що вона впорається на посаді бригадирки. Так і є! У нас добре налагоджена робота та об’єднаний колектив, – зазначає старший майстер ЦХП Запоріжсталі Роман ГЛУХОВСЬКИЙ.
Те, що Анна у 2018 році була призначена бригадиркою – та стала першої жінкою на цій посаді у прокатному відділені – нікого не здивувало. Адже в колективі панує політика рівності та взаємоповаги. Тут визначальними стали не гендер, а лідерські якості, вміння об’єднувати команду та налаштовувати на продуктивну працю.
Анна вже п’ять років працює бригадиркою прокатного відділення, відповідає за обробку, приймання, відвантаження рулонів. В її підпорядкуванні робота цілої бригади.
– В мене все вийшло не з першого разу, звісно, були і труднощі, складні завдання. Але це все можна вирішити. Особливо, коли є підтримка команди та попередній досвід. Щиро вдячна своїм колегам за те, що завжди поруч і бачать в мені не тільки керівника, а й друга, якому можна довіряти, – ділиться Анна БУГАЙОВА.
Підхід Анни до роботи базується на дисципліні та взаємопідтримці. Працює металургиня і над підвищенням власних знань і навичок, щоб бути прикладом для колег.
– Моя посада потребує рішучості, впевненості у своїх діях, тому надважливо працювати професійно, відповідально. З кожним новим завданням чи, навіть, викликом, я поповнюю свій професійний багаж. Цінний досвід радо передаю колегам, а вони в свою чергу діляться зі мною, – говорить Анна.
Значною підтримкою і опорою для Анни є її чоловік Євген – майстер розливання сталеплавильного цеху Запоріжсталі, який нині захищає країну на фронті.
– Мій чоловік – моя опора, ми вже 17 років разом. Хоча ми не часто обговорюємо нашу роботу вдома, він завжди мене підтримував та вірив в те, що все вдасться. Тепер, коли він на фронті, а я тут, відчуваю ще більшу відповідальність за свою роботу. Адже ми, металурги та металургині, зміцнюємо тил, який допомагає нашим захисникам виборювати Перемогу на передовій. Дуже їм пишаюсь! – говорить Анна.
Як і всі, Анна мріє лише про одну велику перемогу України та повернення до мирного життя зі своєю родиною. Разом з майже двома тисячами жінок, які працюють на Запоріжсталі, вона щодня працює, руйнуючи стереотип про нежіночу галузь та наближаючи цю Перемогу.
