Інтерв'ю 25.11.2021 Читати 10 хв

CEO Outlook Ukraine. Інтерв'ю з Юрієм Риженковим для KPMG

Металургійна галузь одна з перших відчула початок пандемії COVID-19. Цей сектор економіки також вже кілька років поспіль зазнає негативного впливу нестачі кваліфікованих кадрів. Юрій Федорів, партнер, відділ ринків та капіталу KPMG в Україні, зустрівся із СЕО Групи Метінвест Юрієм Риженковим у рамках проекту CEO Outlook Ukraine. Розмова пішла про основні виклики, з якими зіткнулася галузь, а також «рецепти» відновлення та розвитку бізнесу у складні часи.

Нещодавно KPMG International випустив нову глобальну версію дослідження CEO Outlook 2021. Дослідження показали, що керівники світових компаній упевнені у зростанні своїх компаній та економіки загалом. Опитування керівників українських компаній, що ми провели, також підтверджує цей прогноз. Понад 70% директорів упевнені, що їхній бізнес зростатиме. Як, на вашу думку, розвиватиметься українська економіка та металургія найближчими роками?

Металургія – це циклічний бізнес. Його розвиток який завжди відбиває економічний цикл. Це пояснює, чому металургійні компанії показали найкращий результат у всьому світі якраз у ковидні роки, і Метінвест не є винятком. Ми бачимо безпрецедентні інвестиції в інфраструктурні проекти по всьому світу. Саме тому, на мою думку, наступного року економіка зможе продемонструвати зростання. Я впевнений, що до наступного року ми маємо пройти поточну хвилю COVID-19, і економіка матиме змогу повноцінно працювати та відновлюватись. Можу також додати, що ми прогнозуємо зростання споживання сталі.

 

Юрій ФЕДОРІВ, партнер, відділ ринків та капіталу KPMG в Україні

Які чинники впливатимуть на швидке поновлення бізнесу, крім обмежень через пандемію?

Насамперед обрана бізнес-модель. Вона має відповідати часу та зовнішній кон'юнктурі — як в економічному та політичному, так і просто в людському плані. Для будь-якого бізнесу важливо розуміти, що COVID-19 є довгостроковою перспективою. Отже, треба враховувати це у своїй стратегії.

 

Як пандемія змінила стратегію групи Метінвест? З якими викликами ви зіткнулися?

Метінвест лише 20-25% продукції продає в Україні, решту ми експортуємо. Відповідно, на нас впливає не лише те, що відбувається в Україні, а й ситуація у світі. Можу сказати, що наша компанія чи не перша в Україні потрапила під удар через пандемію. Коли в Китаї почалася епідемія, у нас виникли проблеми у цій країні із постачанням та закупівлею обладнання. Потім нам довелося зупинити два заводи в Італії, яка є найбільшим ринком для Метінвесту після України.

Але це дозволило нам швидше відреагувати, коли пандемія прийшла в Україну. Наприклад, на початку пандемії ми багато спілкувалися з нашими китайськими колегами – металургами, виробниками обладнання. Ми отримували інформацію, які процедури вони використовували, як реагували на обмеження та адаптували їхні протоколи для наших підприємств. Це стосується віддаленої роботи, масочного режиму, дезінфекції, розміщення персоналу та навіть використання ліфтів.

 

Металургія – це циклічний бізнес. Його розвиток який завжди відбиває економічний цикл. Це пояснює, чому металургійні компанії показали найкращий результат у всьому світі якраз у ковидні роки, і Метінвест не є винятком.

 

Якщо говорити про довгострокову роботу, пандемія внесла зміни до нашого світогляду. Наведу приклад віддаленої роботи. Ми розділили адміністративний персонал на кілька груп: перша постійно працює в офісі, друга – лише віддалено, третя – проводить 2-3 дні на тиждень в офісі, а решта часу працює дистанційно. Ми створили спеціальні робочі місця, які можуть міняти свого власника протягом тижня кілька разів.

Тим працівникам, які перебувають на віддаленій роботі, ми допомагаємо адаптуватися та створюємо комфортні умови: купуємо робоче крісло, оплачуємо інтернет, зв'язок, надали комп'ютерне обладнання. Для відеоконференцій ми користуємось Microsoft Teams. Раніше керівники цехів витрачали багато часу, аби дістатися наради. Наразі нараду робочої групи будь-якої чисельності можна зібрати протягом кількох хвилин та ефективно її провести.

 

Якщо говорити про довгострокову роботу, пандемія внесла зміни до нашого світогляду.

 

У своїх інтерв'ю ви часто кажете, що інвестуватимете значні кошти в IT-напрямки. Чому це так важливо для вашого виробництва, для металургійних компаній загалом?

Ми маємо велике поле для застосування саме IT-технологій. Наша компанія Metinvest Digital зараз дуже активно набирає обертів. Ми почали з офісних програм та облікових систем, тепер наступний етап – автоматизація промислових об'єктів. Нове виробництво, яке ми будуємо або закуповуємо обладнання, може працювати повністю автоматично. Основне управління на МНЛЗ № 4 або стані 1700 року в тому ж Маріуполі вже здійснюється мишкою. Але й старе обладнання можна автоматизувати. На даний момент у нас є кілька глобальних проектів, зокрема, з автоматизації на наших ГЗК – так званий «цифровий ГЗК». Зараз стартує такий «пілот» на Інгулецькому ГЗК. У металургії ми також використовуємо штучний інтелект та працюємо з великими даними. Зокрема тепловим балансом доменної печі на МК «Азовсталь» у нас керує саме штучний інтелект. Дані аналізуються в режимі онлайн, і штучний інтелект нагадує оператору, які дії він повинен виконувати.

 

Ми маємо велике поле для застосування саме IT-технологій. 

 

Що є пріоритетом для вашої компанії – інвестувати у технології чи людей та їх знання?

Обидва напрями для нас важливі. Якщо ви інвестуєте в IT-знання людей, але не дасте їм інструмент, який вони будуть застосовувати, ваші інвестиції – це гроші, викинуті на вітер. Для підвищення рівня IT-освіти наших співробітників у компанії створено окремий університет, який поки що існує в режимі курсів підвищення кваліфікації. Але вже з осені майбутнього року він працюватиме у режимі повноцінного бакалаврату, також ми плануємо запустити магістерські програми. Сьогодні нам не потрібні просто інженери-металурги, це вже вчорашній день. Ми потребуємо IT-фахівців із дуже гарним знанням металургійних процесів. Наразі понад 120 працівників проходять курси підвищення кваліфікації, і обов'язковою частиною навчального процесу є IT-освіта.

Розвиток IT-інфраструктури та передові технології створюють нові загрози у сфері кібербезпеки. Як ви захищаєте ваші IT-системи?

Ми розділили наші IT-ризики на кілька груп. Є системи, які забезпечують безперервність. Зазвичай вони пов'язані з виробництвом, де порушення процесів може призвести до техногенної катастрофи та непоправних втрат. Ці системи ізольовані від офісних мереж. Також ми встановили значну кількість систем захисту перед агрегатами, щоб ця структура могла працювати ефективно в будь-який момент. Інші системи – офісні. Існує практика винесення систем в «хмару», де такі провайдери, як Microsoft, забезпечують високий рівень захисту від будь-яких атак. Але в той же час ми маємо «план Б» – план відновлення, який зможе швидко відтворити систему, працездатність. Залежно від критичності системи відновлення у нас займає від кількох хвилин до кількох годин.

Коли відбулася атака вірусу Petya, якої нам, на жаль, не вдалося уникнути, найдовше, мабуть, відновлювалися наші американські активи, бо вони тоді ще не були інтегровані у загальну систему. Українські активи відновилися менш як через 4-5 годин. Загалом робота систем показала, що ми здатні досить швидко відновлюватися.

У публічному полі ви часто говорите про стратегію компанії ESG. Яка стратегія компанії у сфері чистого виробництва, декарбонізації?

На жаль, в Україні поки що декарбонізацією ніхто серйозно не займається. Люди часто просто не розуміють, що це таке. Якщо ви запитаєте людину на вулиці, чи знає вона, що таке декарбонізація, малоймовірно, що вона відповість. Інша річ – запитати про екологію. На нашу думку, ці два напрями потребують різних підходів.

В екологічні проекти Метінвест інвестує фактично з моменту свого створення. Нам потрібно десь відновлювати, а десь будувати з нуля нові системи очищення, аспірації тощо. Тільки цього року ми інвестуємо понад $150 млн у суто екологічні проекти. Розпочався проект реконструкції системи газоочищення неорганізованих викидів конвертерів комбінату «Азовсталь». Його вартість становить понад $160 млн. Група має стратегію, як усунути джерела шкідливих викидів, вона узгоджена з містами та Міністерством екології, і ми маємо намір рухатися в цьому напрямку. Це передбачає інвестиції на рівні $150-200 млн на рік у виключно екологічні проекти.

Якщо говорити про декарбонізацію, ми розробляємо стратегію щодо декарбонізації і, сподіваюся, затвердимо її, і на початку наступного року зможемо подати на громадське обговорення. Її суть – перехід до методів прямого відновлення заліза, тобто уникнення доменних печей та аглофабрик, перехід на електрометалургійний спосіб сталеплавильного виробництва.

Справа в тому, що електрометалургія в Україні переважно ґрунтується на металобрухті, якого хронічно не вистачає зараз і не вистачатиме ні в Україні, ні в Європейському Союзі у майбутньому. Залізну руду, яку ми видобуваємо у Кривому Розі, хочемо доводити до заліза прямого відновлення. Йдеться про окатиш із вмістом заліза понад 90%, який використовуватиметься в електрометалургії для отримання нової чистої сталі. Поєднуючи цю технологію із відновлюваними джерелами енергії, які можна активно розвивати на сході України, на узбережжі Азовського та Чорного морів, ми можемо створити вуглецево-нейтральну металургію в Україні. Ми вже зробили перші кроки цим шляхом: минулого року компанія отримала перші високоякісні котуни на Центральному ГЗК - котуни DRI-класу. На черзі – Північний ГЗК. Першу сталь із низьким вуглецевим слідом ми плануємо отримати у 2029-2030 роках.

 

Тільки цього року ми інвестуємо понад $150 млн у суто екологічні проекти. Першу сталь із низьким вуглецевим слідом ми плануємо отримати у 2029-2030 роках.

 

Одна з ваших стратегічних ініціатив – Метінвест Політехніка. Розкажіть, будь ласка, про цей проект.

Нинішня система освіти не лише не дає нам належної кількості інженерних кадрів для виробництва, а й не має відповідної якості. Ці проблеми ми намагалися вирішити через партнерства з певними вишами, інвестуючи у них. Але в результаті ми все одно не отримуємо того потоку фахівців, який нам потрібний. Інша проблема – дуже багато талановитих дітей із технічним складом розуму, які отримують вищі бали на ЗНО з математики, фізики, хімії, замість того, щоб здобути освіту в Україні та працювати в цій країні, обирають для себе навчання за кордоном. На жаль, більшість там і залишається. Можу сказати, що світові компанії конкурують за дітей дуже серйозно.

Тому ми вирішили побудувати власний технічний університет та спробувати вивести технічну освіту на рівень найкращих світових практик. Для нас Метінвест Політехніка – це можливість залучити молодих людей з України здобуттям високоякісної вищої освіти у Маріуполі. Щоб вони побачили, зрозуміли, що таке металургія, закохалися та залишилися працювати на підприємствах Метінвесту.

Одночасно ми будуємо три об'єкти – вуз, гуртожиток та спорткомплекс. Всі стали виробництвом маріупольських комбінатів. Ми вирішили довести, що будівництво з металу набагато ефективніше, ніж з іншого матеріалу. За рік плануємо повністю завершити цей об'єкт з нуля до введення в експлуатацію.

Метінвест Політехніка отримала понад 300 бакалаврських ліцензій та понад 200 магістерських. Сформовано скелет професорського складу, який викладає нашим співробітникам на курсах підвищення кваліфікації та готує програму для майбутніх абітурієнтів. Водночас ми створюємо партнерство з різними університетами, зокрема Київською Політехнікою імені Сікорського, проводимо переговори з університетами Польщі, Німеччини, США, Італії.

 

Для нас Метінвест Політехніка – це можливість залучити молодих людей з України здобуттям високоякісної вищої освіти у Маріуполі. Щоб вони побачили, зрозуміли, що таке металургія, закохалися та залишилися працювати на підприємствах Метінвесту.

 

Якими будуть ваші основні фокуси, як СЕО наступного року?

Наступний рік для металургії буде, найімовірніше, роком спадного циклу. Тому найважливішою буде операційна ефективність. Якщо ми налаштуємо процеси ефективно, це допоможе нам вирішити проблеми у сфері екології та охорони праці. Фокус номер два – це інвестиції. Наступного року планується рекордна інвестиційна програма: ми розпочали значні проекти розвитку, отримання нових продуктів. Наприклад, на комбінаті імені Ілліча розпочалося будівництво нового цеху холодної прокатки вартістю понад мільярд доларів, який ми маємо реалізувати за три роки. Багато проектів наступного року увійдуть в активну фазу: це флотація на Північному ГЗК, нова випалювальна машина на Північному ГЗК і т.д.