Команда волонтерів дає свою відсіч агресору, дбаючи про тих, кого війна позбавила рідної домівки.
«Святкувати перемогу будемо обов’язково. Дух перемоги ми відчуваємо і знаємо, що настане мить, коли Президент скаже: «Все, війна скінчилася», – таким бачить останній день війни Станіслав ЛАПЕНКО. А в перший день війни він почав волонтерити. Це був день, коли молоді активісти Запоріжсталі зібралися й вирішили, що займуться доброю справою, та створили гуманітарний штаб.
Станіслав Лапенко працює в цеху холодного прокату. На Запоріжсталь прийшов одразу після закінчення металургійного ліцею. Його посада – укладальник-пакувальник. Також Станіслав молодіжний лідер цеху та невтомний волонтер.
Гуманітарний штаб Запоріжсталі спочатку був налаштований на допомогу переселенцям із Маріуполя. Та коли війна обпалила й Запорізьку область, прийшли на виручку землякам.
На час розмови зі Станіславом штаб прийняв уже 6 тисяч переселенців. Вони живуть у шелтерах Метінвесту, там їх забезпечують усім необхідним. Деякі люди рушають далі, інші – затримуються на триваліший термін.
Спочатку волонтери самі готували їжу для переселенців. Згодом цю місію взяло на себе кафе. А ще зі штабу йде волонтерська допомога захисникам України, зокрема й тим співробітникам, які до початку війни працювали на комбінаті, а зараз боронять Україну.
– Наш волонтерський штаб – своєрідний мурашник. Це постійний рух. У кожного з нас свої зв’язки: ми контактуємо, дзвонимо, моніторимо, шукаємо, знаходимо можливості, – розказує Станіслав ЛАПЕНКО. – Таких невтомних «мурах» тут півтора десятка, вони можуть дістати допомогу навіть з-за кордону. Наприклад, із Польщі надіслали зубну пасту, щітки, дитяче харчування, підгузки. Ми передали це в пологові будинки, нужденним матусям із дітками.
Волонтерство – це часто завантаження, розвантаження, перенесення. Люди з окупованих територій нерідко прибувають у самих капцях, штанах чи халаті – більше нічого в них немає.
– Учора приїхав немолодий чоловік з одним пакетом. «Це все, що в мене залишилось з минулого життя», – сказав він, – розповідаючи цю історію, Станіслав все ж таки бачить у ній надію на майбутнє.
Таким, як цей чоловік з пакетом, у гуманітарному штабі Запоріжсталі дають прихисток – поселяють у шелтери, забезпечують харчуванням, продуктами, предметами гігієни, медикаментами, одягом. Також до переселенців приходить психолог. За такою допомогою частіше звертаються жінки, молоді дівчата, діти. Люди з окупації вириваються в стресі, розгублені, навіть не зовсім розуміють, як жити на мирній землі. З часом паніка та стреси трохи згасають. Повернутися до нормального життя допомагає фахівець психологічної підтримки.
– Ми, волонтери, самі наче психологи. Намагаємося зрозуміти кожного переселенця, допомогти. Це, мабуть, найскладніше в нашій справі – слухати кожного. Однак ми стараємося допомогти максимально, щоб наші підопічні знали, що все буде добре, що ми є Україна, – говорить активіст.
Що таке Україна, 30-річний Станіслав Лапенко цілком усвідомлює. У 2014 році його дядько загинув у бою за Слов’янськ. Друг Станіслава, котрий був на заробітках в Угорщині, щойно почалася російська навала, повернувся додому та пішов служити до ЗСУ. Сам Станіслав із друзями відправляє посилки військовим, допомагає теробороні. Путінська «денацифікація» хіба що поглибила українську свідомість хлопця.
– До війни не було особливої потреби спілкуватись українською мовою. Але коли агресор на нас напав, якось само собою вийшло, що з кожним днем усе більше розмовляємо саме українською, – пояснює Станіслав.
Про те, завдяки чому волонтери не збавляють оберти, Лапенко говорить чітко: «У нас дуже гарний колектив, згуртовує відповідальність і розуміння цілей».
Та інколи волонтери дають собі відпочити. У штабі в кутку стоїть гітара. Часом беруть її, співають пісень – звісно, ж і «Ой, у лузі червона калина».
На питання, чи не зменшується кількість людей, готових підставити плече волонтерам і підтримувати нужденних, активіст відповів: «Є люди, які допомагають разово, а є люди, які живуть цим, тому допомагають постійно». До останніх, певно, й належать Станіслав Лапенко та його друзі з гуманітарного штабу Запоріжсталі.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
