Запоріжкокс Групи Метінвест відзначає 91-у річницю з дня заснування.
З огляду на воєнний стан, Запоріжкокс відмовився від масових святкових заходів, щоб не наражати своїх працівників на небезпеку. Річницю підприємства працівники зустрічають на своїх робочих місцях – біля коксових батарей, за пультами керування механізмами та агрегатами, у лабораторіях та майстернях. Своєю працею, як в будні, так і святкові дні, вони зміцнюють економіку країни та наближають найбажанішу подію – перемогу та справедливий мир в Україні.
На коксовій батареї № 6 зустрічаємо дверевого Євгена Зінендінова. Він обслуговує двері камер коксування та механізми коксовиштовхувавча, разом з машиністом коксових машин Олександром Макаровим контролює їх справну роботу.
– Річниця підприємства – це, звісно, важливо, але ми зараз сфокусовані на головному: щоб все стабільно та справно працювало в таких складних умовах – щоб сировина була, агрегати працювали, контролюємо безпеку праці. Ми відчуваємо відповідальність за наступні переділи, за стабільну роботу Запоріжсталі, яка працює на нашому коксі. Може видатися, що саме твоя робота невелика, але разом з іншими, вона складається в масштабну справу, завдяки якій і тримається наша економіка. Ось що головне, – говорить Євген ЗІНЕНДІНОВ.
Попри повномасштабну війну Запоріжкокс стабільно працює, підтримує економіку країни і рідного міста. Тільки за минулий 2024 рік завод виробив близько 900 тисяч тонн доменного коксу, що складає майже 30% від усього виробленого в Україні. Загалом за 91-річну історію Запоріжкокс виробив понад 120 млн тонн коксу.
В основі стабільної роботи підприємства – системне оновлення виробничих потужностей.
– Попри кризу підприємство системно оновлює виробничі потужності, зокрема коксові батареї. Наразі у нас триває важливий ремонт коксової батареї № 2 з об’ємом інвестицій 60 млн гривень. Для нас проведення такого ремонту – це гарантія стабільного виробництва, підвищення якості продукції і зниження навантаження на довкілля, – говорить майстер коксового цеху Віталій БАЗАРЯ.
Загалом цьогоріч на програму капітальних ремонтів виробничих потужностей, а також інвестиційні проєкти з охорони праці, інформаційних технологій та соціальної сфери закладено майже 324 млн грн.
– Повномасштабна війна вплинула на усі сфери нашої роботи та життя – ми відчули на собі дефіцит сировини та енергоресурсів, значні проблеми з кадрами, втрату працівників-військовослужбовців на фронті та інші виклики прифронтового українського міста. Але в той же час війна навчила нас гнучко реагувати на ці виклики, бути готовими до усіх можливих сценаріїв, шукати резерви для економії та ефективної роботи. І все це завдяки нашому професійному та міцному колективу, їх вірі в наше підприємство, в нашу країну та наше майбутнє. Я щиро вдячний команді Запоріжкоксу за такий підхід. Впевнений, як би складно не було, ми вистоїмо та пройдемо цей складний період гідно, як і належить коксохімікам Запоріжкоксу!, – зазначає генеральний директор підприємства Олександр БЕХТЕР.
«Бойовий» настрій та оптимізм розділяють і працівники, що зараз служать у Силах Оборони України. Загалом з початку повномасштабної війни 163 працівники Запоріжкоксу були мобілізовані, 118 продовжують службу нині. 13 ветеранів війни після демобілізації повернулися на рідне підприємство. Серед них – Микола Бобаль, газівник коксового цеху з 12-тирічним стажем роботи.
– Служив майже рік у мотострілковому батальйоні 53-ї бригади на Донецькому напрямку. Після демобілізації одразу повернуся на завод – тому що знав, що мене тут чекають, а головне, цінують як професіонала. Колектив підтримував під час служби, допоміг з відновленням будинку батьків, який постраждав від ворожих обстрілів, тепло зустрів та допоміг знову стати до роботи, – зазначає Микола БОБАЛЬ.
Зазначимо, що на підприємстві діє програма реінтеграції ветеранів війни, яка передбачає підтримку мобілізованих співробітників під час несення служби, а також при необхідності надання допомоги в реабілітації та лікуванні по поверненню, перенавчання та адаптацію на робочому місці.
Важливим складником реінтеграції ветеранів є підтримка колег.
– Ми – одна велика родина зі своїми труднощами, проблемами, але й із традиціями, приємними моментами, спілкуванням. Неважливо – працюєш ти довго, чи щойно влаштувався – колектив завжди об’єднаний, адже у нас спільна справа та цінності, спільні задачі. Так і тримаємося – разом!, – говорить сортувальниця коксу коксового цеху Тамара СТРАХ.
Попри поважний вік та довгу історію Запоріжкоксу, працівники вірять в майбутнє підприємства і докладають значних зусиль для його сталої роботи та покращення. Адже Запоріжкокс – важливе підприємство не тільки для благополуччя їх родин, а й ключове в масштабі підтримки регіону, важлива ланка українського ГМК та країни. У 2024 році Запоріжкокс перерахував до бюджетів усіх рівнів майже 530 млн гривень податків та зборів.
Приєднуємося до привітань незламного колективу Запоріжкоксу та бажаємо мирної праці та нових професійних досягнень!
