This page hasn't been translated into English yet.
Stories of survivors 5/9/2022 Read 4 min

Українські металурги – непереможні

Заступник начальника мартенівського цеху з технології Ігор Гафіна – вимушений переселенець із Маріуполя. Тепер фахівець долучився до колективу запоріжсталівців.

Ігор ГАФІНА віддав професії металурга 29 років. Цього року він мав відзначати професійну річницю, але війна змінила його життя, як і мільйонів українців.

– Я працював на ММКІ з 1993 року. Починав свій шлях у металургії підручним сталевара, згодом зумів стати заступником начальника цеху. Потім я перейшов до виробничого відділення. Працював начальником управління з виробництва до останнього моменту. Коли все почалося, ми з колегами були на комбінаті. До другого березня ми ще намагалися організувати хоча б забезпечення людей у бомбосховищах їжею й водою. Того дня ми залишилися без зв’язку, електроенергії та води. Через кілька днів я ще зумів пробратися до управління комбінату, щоб перевірити, чи не залишилося там постраждалих. Поряд із комбінатом було багато прильотів, усі вікна були вибиті, але крові я не побачив, – згадує Ігор ГАФІНА.

24 березня Ігор разом із сім’єю зумів вибратися до Мелекіно, далі – Бердянськ і, нарешті, Запоріжжя.

– Коли ми приїхали до Запоріжжя, я був здивований рівнем організації підтримки переселенців. Нас супроводжували волонтери від першої до останньої хвилини в місті – їжа, речі першої потреби, ночівля, транспортування. Ставлення до людей у Запоріжжі просто вражає. Це варто цінувати, дякую, – зазначив чоловік.

Згодом Ігор Гафіна отримав пропозицію приєднатися до команди Запоріжсталі: багаторічний досвід і жага до роботи не дозволили металургу довго сидіти без діла. Фахівець із вірою в майбутнє та любов’ю до своєї справи став частиною великого колективу підприємства. Сьогодні досвідчений металург залучається до роботи комбінату, знайомиться з колегами. Приємно, що з деякими працівниками Запоріжсталі Ігор уже знайомий – за тісною співпрацею.

– Я все життя працював у металургії. Тож сидіти й чекати на щось – це не моє. Найтяжчим періодом була невизначеність. Зараз же я працюю і роблю те, що добре вмію. У кожного свій фронт. Я дуже вдячний, що про мене не забули, а запропонували роботу. Також я вдячний тим, хто брав участь у нашому прийманні, оформленні, облаштуванні. У кожного є свої труднощі, але ставлення до нас людей каже саме за себе. Головне, щоб не стріляли, а все інше можна відновити, перемогти. Важливо лиш не опускати руки, – зауважив Ігор ГАФІНА.

Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.