This page hasn't been translated into English yet.
More Than Steel 10/10/2019 Read 11 min

БУДІВНИЦТВО СТОРІЧЧЯ, ПЕРЛИНА, ЦУМ…

 

Якщо озирнутися довкола, навряд чи знайдеш хоча б один предмет, для виробництва якого не використаний метал. Звісно, якщо ви не знаходитесь у непрохідних джунглях за десятки кілометрів від цивілізації. Та й то, у вас обов'язково буде щось металеве – швейцарський ніж, карабін, бляха на ремені... Сталеві предмети міцні й практичні, і зовсім не важливо, які вони за розміром – дрібнички чи мегаспоруди – заводи, пароплави, хмарочоси.

У XIX столітті метал став одним із головних будівельних матеріалів. Спершу масово використовувався чавун – колони, куполи, фасади, а з появою прокатних станів почали активно використовувати балки з чорних металів. Наприкінці XIX століття будівельники й архітектори віддали перевагу залізобетону. Але сталь і чавун продовжували служити основою для масштабних споруд у світі, наприклад, Ейфелева вежа або знаменитий Емпайр Стейт Білдінг.

Але, крім історичних споруд, у світі є безліч сучасної архітектури, якою можна захоплюватися, тим більше, що до її будівництва безпосередньо причетні українські металурги. Адже деяким сучасним архітектурним шедеврам міцність та красу надає саме сталь Метінвесту.

УЛАМОК 

72-поверховий хмарочос у Лондоні – The Shard («Уламок». – Ред.). Свою назву він отримав за незвичайну форму та скляне облицювання, що грає на сонці.

Відомий архітектор Річард Роджерс, якого вважають одним із творців стилю «хай-тек», посвячений Королевою Великобританії в барони, зазначив, що «Уламок» – найпрекрасніше доповнення до Лондонського горизонту.

При будівництві цього хмарочоса використано понад 5 000 тонн листа виробництва Метінвесту. Його висота 309 метрів, тут розташований найвищий оглядовий майданчик у Туманному Альбіоні, раніше подібний краєвид на Лондон відкривався тільки з гелікоптера. Це четверта за величиною серед будівель у Європі та 45-та у світі.

 
 
 
 

Якби Крістофер Рен (Англійський архітектор і математик XVII століття. – Ред.) мав доступ до скла та сталі, чи не думаєте ви, що він би побудував щось таке ж високе як «Уламок»

Борис Джонсон, екс-мер Лондона

БУДІВНИЦТВО СТОЛІТТЯ

Ще один масштабний проєкт не обійшовся без української промисловості – комплекс «Хадсон-Ярдс» у Нью-Йорку, інакше його називають «Американське будівництво століття, яке має змінити звичний образ Великого яблука».

Цей комплекс на Мангеттені об'єднає в собі офісні й житлові хмарочоси, торговий центр, сквер, концертний комплекс, школу та парки.

Показово, що в цій історії є надто суттєві «якби», котрі могли поставити хрест на цьому проєкті. Якби міський муніципалітет у 2005 році не змінив призначення району з промислового на комерційне та громадсько-житлове, не з'явилася б можливість забудови. Якби Нью-Йорк свого часу виграв право на проведення Олімпіади-2012, замість комплексу побудували б стадіон. Якби інженери не знайшли правильного рішення, як побудувати такий гігантський комплекс над залізничним депо, що працює,  будівництва не було б і поготів. Адже найцікавіше те, що «Хадсон-Ярдс» будують над великим залізничним депо вокзалу Пенн-стейшн, що не припиняє роботу.

Зараз повним ходом іде будівництво 92-поверхової будівлі, де вже до наступного року запрацює найвищий у Нью-Йорку відкритий оглядовий майданчик – на висоті 335 метрів. Для цього будівництва Метінвест вже поставив 9 тисяч тонн листової сталі. За планом, весь проєкт закінчать до 2024 року.

Це важливий крок в економічному відродженні нашого міста. Будівництво проєкту «Хадсон-Ярдс» дозволить створити 23 тисячі робочих місць. Це свідчення економічної могутності нашого міста.

Майкл Блумберг, екс-мер Нью-Йорка

GARITAGE PARK 

Вислів «Мій дім – моя фортеця» давно набув символічного значення. А в тім, сучасні будівельні матеріали, зокрема сталь, дозволяють зробити з житлового комплексу справжнє «місто в місті».

Garitage Park у Софії називають наймасштабнішим багатофункціональним комплексом у Болгарії. На території 165 тисяч м2 будуть сусідити 48 таунхаусів, 14 багатоквартирних будинків, офісні будівлі, спортивні та розважальні об'єкти.

Тут передбачено паркову зону на 90 тисяч м2 з озером, напіволімпійський басейн, початкову школу на 500 дітей і багато іншого. Будівництво комплексу розпочалося в липні 2016 року, наразі Garitage Park готовий на 70%. Загалом для реалізації проєкту потрібно 12 тисяч тонн металоконструкцій. Promet Steel відвантажив на будівництво приблизно 4,5 тисячі тонн арматури.

SKOPJE MARRIOTT HOTEL 

Створювати щось нове – нелегко, а ось створювати нове на старий лад, мабуть, ще складніше. Особливо якщо потрібно збудувати готель у столиці Македонії, яка має не тільки багатовікову історію, а й світову славу міста, де жила католицька черниця Марія Тереза.

Але в цьому завданні є один серйозний нюанс – південь Македонії знаходиться в зоні високої сейсмічної активності. Один із найбільш руйнівних землетрусів тут стався в 1963 році, тоді столиця Скоп'є була зруйнована на 75%. І логічно припустити, що в такому регіоні мають бути особливі вимоги до зведення нових будівель.

Готель Skopje Marriott Hotel, що відкрився в травні 2016 року, у вересні був перевірений на міцність землетрусом магнітудою 5,3 бала. Обійшлося без жертв, але деякі будинки були пошкоджені. А ось готель працює й досі. Адже будинок підтримує сталь Метінвесту. Компанія поставила для будівництва 400 тонн арматурної заготовини.

ЖИТЛОВІ КОМПЛЕКСИ

У 2014 році ЖК «Паркове місто» визнано найкращим житловим комплексом України. І в будівництво «міста» свій внесок зробив Метінвест – 1000 тонн арматури.

У результаті вийшло справжнє містечко зі своєю інфраструктурою, яке розкинулося на 17 гектарів у Подільському районі Києва, 8,5 гектарів – паркова зона з каскадами озер і цінними породами дерев, тут же знаходиться й історичний парк «Крістерова гірка». Сучасні міста рідко можуть похвалитися такою кількістю зелені.

Якщо використовувати сталеві конструкції в будівництві, будівлю можна звести вищою, більшою і незвичайної конструкції. Вона буде безпечною, надійною, просторою всередині й з великим запасом міцності. Та й зовні такі будинки мають гарний вигляд, такі як ЖК «Перлина» в Одесі, куди Метінвест поставив понад дві тисячі тонн металопрокату для будівництва 21 житлового комплексу.

ЦУМ 

Кожне місто має місце, яке називають його серцем. Місце, яке просякнуте духом минулих поколінь і водночас несе в собі все нове й сучасне. Для Києва, безперечно, таким місцем є Хрещатик. Каштани, голуби, потоки машин і людей. Хтось поспішає на роботу, хтось – гуляє та милується красою міста.

Куди не глянь – історія. І її важлива частина – ЦУМ. Він бачив чимало героїчних і трагічних подій. Якби міг говорити, універмаг-старійшина, певно, був би головним оповідачем не лише Хрещатика та Києва, а й усієї України.

Наприкінці листопада він знову відчинив двері для відвідувачів. Група Метінвест поставила понад 2000 тонн сталі на реконструкцію будівлі. ЦУМ, знайомий багатьом поколінням, набув нового подиху. Історія продовжується.

LAVINA MALL  

Друзі, як у вас із погодою? Сніг і мороз чи новорічний дощ та бруд? Хай там як, у Києві зійшла лавина. Це безпечніше, ніж природне явище і навіть більше, ніж сталь. Це Lavina Mall – один із найбільших торгово-розважальних центрів у Європі.

Назва відповідає наповненню. Тут й екстремальні атракціони, і американські гірки, кінотеатр віртуальної реальності, музичний фонтан та багато іншого. Загальна площа будівлі складає 170 280 квадратних метрів. Група Метінвест поставила 3,6 тисячі тонн арматури, труби, фасонного та листового прокату для будівництва ТРЦ.

КОСМОПОЛІТ 

Опера чи театр. Зараз це звучить піднесено. Та раніше люди ходили туди не тільки для того, щоб «доторкнутися до прекрасного», а й просто розвіятися, дізнатися новини й зустрітися зі знайомими. Ті ж функції зараз багато в чому виконують торгово-розважальні центри))

Наприклад, «Космополіт» у Києві. Тут понад 120 бутиків одягу й взуття, продуктовий супермаркет, магазини парфумерії та косметики, побутової техніки й спортивних товарів. Плюс льодова арена, боулінг, кафе, ресторани, кінотеатр і дитячий розважальний комплекс

І в усьому цьому є небагато від Метінвесту:) При будівництві «Космополіту» було використано близько 1800 тонн металоконструкцій з товстого листа ММКІ.

 
 
 
 
1.2.jpg 289.55 KB 1.3.jpg 239.63 KB 1.4.jpg 288.74 KB 1.6.jpg 284.45 KB 1.7.jpg 264.67 KB 1.8.jpg 363.16 KB 1.9.jpg 240.6 KB