Сьогодні понеділок. А завтра – ще невідомо. 

Сьогодні перший день 8-ого тижня війни. Виходить, понеділок.

З 24 лютого вихідних більше немає, та й вівторки-п'ятниці стали не такі, свій порядок. Все перемішалося.

Коли сиплеться одне за одним так, що ти не просто зробив і пішов далі, а як жонглер, якому накидають куль все більше і більше, і ти береш їх усі одночасно в роботу… Це Понеділок.

А якнайшвидше? Йти, бігти, писати, дзвонити, говорити. Не можна залишатися в тиші, її треба заповнити. Пустота не затягує, ти в неї просто провалюєшся. Але вона така потрібна, її треба зберігати і тримати, нехай моментами. Це Вівторок.

Прокинутися раніше (ще раніше звичайного раніше), щоб зазирнути хоч трохи вперед, на пару днів, оцінити гострі кути, озирнутися трохи назад, де там піки, де просідання, де я, де ми. Це Середа.

Так, так, не розслаблятися, найскладніше не на початку і не в кінці, а в середині шляху. В Четвер. Яка смачна кава. П'ята.

На швидкості врізаєшся в ніч і виринаєш уранці П'ятниці. Поруч команда Метінвесту, поряд друзі. Все вийде.

Традиційний дзвінок з колегами, плани. Темп на окремих «фронтах» може призупинити лише комендантська година. Перед очима картина більше ніж дня, тижня, цього нового нескінченного тижня. Ти впевнений у перемозі. Все, щоб її наблизити. Внутрішній дзен. Моя

Субота.

Неділя... ще попереду.

Все буде Україна!

Читайте та підписуйтесь на директора департаменту корпоративних комунікацій Групи Метінвест Oleg Davydenko у Facebook.