Раптове погіршення самопочуття чи травмування можуть статися будь-коли, тому вміння швидко та правильно надати домедичну допомогу залишається критично важливою навичкою. В умовах війни актуальність такої підготовки лише зросла, адже ризик надзвичайних ситуацій значно вищий.Саме тому на Запоріжсталі діють ланки домедичної допомоги – працівники, які пройшли спеціальну підготовку та володіють базовими навичками реагування у невідкладних ситуаціях. Склад ланок постійно оновлюється: нові учасники проходять інтенсиви, а працівники, які вже входять до складу ЛДД, регулярно беруть участь у ретренінгах і практичних відпрацюваннях. Черговий дводенний інтенсив для працівників, які доповнили склад ланок домедичної допомоги, відбувся наприкінці травня. Цього разу навчання пройшли 16 працівників запорізьких підприємств Метінвесту, 12 з яких – співробітники Запоріжсталі.Програма була максимально практичною. Учасники відпрацьовували алгоритми надання допомоги при важких травматичних ушкодженнях: пров

Уже сама назва управління підготовки виробництва Запоріжсталі говорить про важливість цього підрозділу для комбінату. Саме тут забезпечують цехи матеріалами, виготовляють дерев’яні піддони та пиломатеріали, підтримують роботу складського господарства й базисного складу вугілля. І за кожним напрямом – люди, які добре знають свою справу та щодня тримають виробничий ритм Запоріжсталі.Сьогодні, навіть в умовах дефіциту персоналу, енергокризи та інших викликів, що принесла із собою війна, колектив продовжує демонструвати високу ефективність і забезпечувати стабільність підприємства.Особливо непростою для працівників БСУ видалася зима 2025-2026 років. Тривалі морози ускладнювали роботу техніки та виробничі процеси, проте колектив не допустив зривів у вивантаженні вугілля та забезпечував своєчасне відвантаження пиловугільної шихти для доменного цеху. У жовтні 2025 року на БСУ також виконали капітальний ремонт трьох бункерів вагоноперекидача, що дозволило підвищити надійність роботи обладнанн

У Запоріжжі на меморіалі «Дерево пам'яті» з'явилося ще 85 нові дзвіночки як символ шани та пам'яті про полеглих Захисників і Захисниць України. На дзвіночках – 85 імен, 85 життів, відданих за свободу України.Нагадаємо, що меморіальну інсталяцію «Дерево пам'яті» відкрили у парку Металургів у жовтні 2024 року, в рамках міжнародного фестивалю сучасного мистецтва GOGOLFEST POKROVA при підтримці Групи Метінвест. На металевих «гілках» дерева розміщені трубки-дзвіночки замість листя. Вони створюють мелодійний передзвін і символізують відлуння голосів полеглих Героїв. Саме дерево є символом боротьби й непохитності українців у прагненні до свободи.На захід традиційно запрошують сім’ї загиблих Героїв, чиї імена тепер будуть на «Дереві пам’яті».До церемонії долучилися голова Запорізької обласної державної адміністрації Іван Федоров, голова Запорізької обласної ради Олена Жук, заступник міського голови Сергій Білов, заступник міського голови-керуючий справами виконавчого комітету міськради Аркаді

Чи любили козаки зброю? Безумовно! Практично обожнювали: прикрашали, дбали та хизувались нею. Шаблі віддавали особливу шану: величали «ясною», «сестрицею», «жіночкою». Однак, своїх шабель майже не робили. А різномаїті каравели, бесарабки, ординівки та угорки переважно відбирали у ворогів, котрі приходили на українську землю.Більше цікавого про зброю легендарних воїнів та їхні винаходи, якими ми користуємося й досі, читайте у тематичному матеріалі від Метінвесту.Зброя народної воліТак, звісно, були козаки заможні: досвідчені бійці чи й молоді шляхтичі в пошуках слави. Вони могли дозволити собі пістоля, коня, збрую та шаблю. Решта на початку повстанського шляху мали лише ножі, ратища, списи та рогатини. Вирушаючи на захист рідної землі, мирні громади виявляли неабияку кмітливість. Ковалі швидко перетворювали господарські коси на бойові, трансформували серпи у довгі тактичні гаки для витягання вершників із сідел. А з молотків дбайливо виформовували гострі клевці та чекани.Протягом повном

У Метінвест Політехніці відбувся MiP Quiz: Battle of Minds – інтелектуальний квіз, який об’єднав викладачів університету у форматі дружнього командного змагання.Захід став ще одним прикладом того, що університетська спільнота живе не лише навчальними програмами, проєктами та дослідженнями, а й спільними ініціативами, які допомагають людям краще пізнавати одне одного, будувати довіру та створювати атмосферу справжньої команди. Ідея проведення квізу належить випускникам університету та співробітникам підприємств Метінвесту – Катерині Авласьонок, Олександру Смирнову та Денису Кононюку. Саме вони розробили концепцію гри та взяли на себе її організацію. Символічно, що авторами заходу стали випускники Метінвест Політехніки, які й після завершення навчання залишаються активною частиною університетської спільноти та прагнуть розвивати середовище, яке колись стало важливим етапом їхнього професійного становлення. Учасниками квізу стали дві команди викладачів. На них чекали запитання з різних сф

Про інвестиційну стратегію Метінвесту під час війни та головні перешкоди для інвестування розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на форумі Forbes Money 2026 у Києві.Подія об’єднала керівників бізнесів, інвесторів, представників влади та міжнародних фінансових інституцій. Вони говорили про управління капіталом, інвестиції, розвиток бізнесу й можливості для компаній в умовах війни та невизначеності.Олександр Водовіз узяв участь у панелі «Big Picture. Стратегії найбільших інвесторів країни». До дискусії долучилися керівники Київстару, ОККО та ПУМБ, а також міністр фінансів України Сергій Марченко.Про інвестиціїДо 2022 року Метінвест був одним із найбільших приватних інвесторів в Україні, щороку спрямовуючи близько $1 млрд на розвиток активів.«Зараз ця цифра значно менше, тому що ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо $250-280 млн на рік як у проєкти підтримки, так і стратегічні ініціативи», – сказав Олександр ВОДОВІЗ.В умовах війни

Десятиліттями вони віддано працювали на виробництві: розбудовували підприємства, виховували молодих фахівців та передавали свій безцінний досвід наступним поколінням. Чимало рішень для осучаснення технологічних процесів, ефективних підходів і традицій колективу реалізовані саме завдяки їм – пенсіонерам Метінвесту.На знак вдячності за багаторічну відданість справі торік у компанії запровадили нову корпоративну нагороду – «Корифей Метінвесту». Нею напередодні дня Групи Метінвест відзначають найкращих пенсіонерів, які зробили винятковий внесок у розвиток виробництва, галузі та своїх колективів.Ця ініціатива сьогодні об’єднує 11 підприємств компанії у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. За два роки існування нагороди почесне звання отримали 79 ветеранів.Михайло ЦУРКАН, керівник напрямку Дирекції зі сталого розвитку та взаємодії з колективом Групи Метінвест:- За вашими плечима – десятиліття праці, в яку ви вклали душу. Саме на цьому фундаменті зростала й міцніла компанія, що сьогодні

Кривий Ріг продовжує розвивати масштабні програми підтримки ветеранів. Один із найуспішніших напрямків - проєкт «Вільні хвилі», що допомагає військовим проходити фізичну та психологічну реабілітацію через плавання. Ініціативу реалізують за підтримки Ради оборони міста та Групи Метінвест.Плавання як шлях до відновлення. У Кривому Розі ветерани проходять фізичну та психологічну реабілітацію у межах проєкту «Вільні хвилі». За півтора року від старту проєкту відновлення через плавання пройшли вже майже 100 захисників, а кількість проведених тренувань сягнула 700.- Кривий Ріг - місто великої протяжності, тому ми організували тренування у двох районах - Саксаганському та Інгулецькому. Подбали про інклюзивність та безпечне тренування - басейни обладнані спеціальними підйомниками для комфортного спуску у воду. Завдяки унікальним методикам наші хлопці проходять, справді, якісну реабілітацію. Я щиро вдячний Денису за його небайдужість та професійну допомогу. Будемо й надалі докладати всіх зусил

Метінвест розвиває кар’єрні можливості для молоді, запускає програми повернення українців з-за кордону та готовий навчати й працевлаштовувати майбутніх фахівців для відновлення країни. Про це повідомив керівник офісу генерального директора Групи Олександр Водовіз під час національного токшоу «Вдома краще», яке зібрало майже 500 учасників навколо теми розвитку молоді в Україні та можливостей для самореалізації вдома.Під час дискусії Олександр Водовіз наголосив на визначальній ролі промисловості у відновленні країни. За його словами, одне робоче місце на заводі створює ще вісім у суміжних галузях, а сама промисловість є основою ВВП і драйвером повоєнної відбудови країни.«В Україні кар'єру можна побудувати швидше й легше, ніж у більшості європейських країн. Після закінчення війни ці можливості лише зростуть», – зазначив він.У Метінвесті молодим фахівцям пропонують зрозумілу систему професійного розвитку та кар’єрного зростання.«У нас все чітко прописано: два роки – і ти переходиш на наст

In a rare interview the businessman discusses football, his ownership of the Azovstal steelworks and why he is optimistic about the future.It is the morning after Russia’s heaviest aerial raid on Kyiv in several months. At least 25 people have been killed and, as always, those emerging from a sleepless night are the lucky ones. Rinat Akhmetov meets the Guardian at the end of a paved driveway half an hour from the city centre. Shakhtar Donetsk’s owner rarely gives interviews and his whereabouts have been a subject of conjecture during the war.But he is here in Ukraine, speaking to mark the 90th birthday of a club whose tribulations over the past dozen years have been unmatched. It is also 30 years since Akhmetov, the richest person in Ukraine and arguably eastern Europe’s most influential businessman, became president of Shakhtar. The club has been a labour of love, the straightforward face of a career whose complexities beyond football have been widely documented. Akhmetov’s influence