Нові обмеження ЄС на імпорт сталі можуть зруйнувати українську металургійну галузь і завдати відчутного удару по державному бюджету саме тоді, коли країна продовжує протистояти російській агресії. Про це заявив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю британському виданню The Guardian.
Він зазначив, що нова система квот ЄС, яка має набути чинності 1 липня, може «знищити українську металургію». Європейський Союз запровадив захисні заходи на тлі тривалого надлишку сталевої продукції у світі, спричиненого насамперед Китаєм. ЄС удвічі скоротив обсяги безмитних квот на імпорт сталі та водночас підвищив мито на понадквотний імпорт до 50% – рівня, який робить таке постачання економічно невигідними.
Рішення ЄС загострило конкуренцію між торговельними партнерами за доступ до квот, які дають змогу постачати сталь на європейський ринок. Це стосується й Великої Британії, де представники галузі заявили про «екзистенційну загрозу», якщо не отримають достатнього доступу до свого найбільшого експортного ринку.
Для України економічна загроза з боку її військового союзника посилюється війною, яка закрила частину традиційних ринків збуту та змусила українських виробників сталі ще більше інтегруватися в європейський ринок. Додатковим викликом стали постійні російські атаки на інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
«На нашу думку, це несправедливий підхід, – сказав Юрій РИЖЕНКОВ. – Україна не становить значної загрози для металургійної промисловості ЄС. Наші обсяги просто недостатньо великі. Знищення однієї з небагатьох галузей, які продовжують працювати, не можна назвати мудрим рішенням. Ми не бачимо жодних проявів поблажливості чи підтримки України».
Українські металурги стверджують, що нові квоти також послаблять обороноздатність країни, оскільки скоротять податкові надходження на сотні мільйонів фунтів стерлінгів. Метінвест, що належить бізнесмену Рінату Ахметову, вважається найбільшим приватним платником податків в Україні.
Нові квоти діятимуть додатково до чинних зборів у межах CBAM (Механізму вуглецевого коригування імпорту), який підвищує витрати виробників сталі, що використовують більш вуглецевоємні доменні технології.
Юрій Риженков зазначив, що через війну Метінвест не зміг реалізувати інвестиції на мільярди євро, необхідні для модернізації двох металургійних комбінатів і переходу на екологічніші електродугові печі, хоча такі плани існували ще до повномасштабного вторгнення росії.
Два металургійні підприємства Метінвесту в Запоріжжі та Кам’янському нині працюють приблизно на 75% та 66% виробничих потужностей.
Крім того, компанія регулярно стикається з пошкодженнями залізничної інфраструктури, яку використовує для доставлення продукції, а також з перебоями в електропостачанні через багаторічні російські атаки на українську енергосистему. Для швидшого відновлення роботи після знеструмлень на підприємствах встановили генератори.
Через бойові дії Метінвест втратив низку ключових активів. На початку війни російські та українські війська вели запеклі бої за маріупольські металургійні комбінати, які були повністю зруйновані. Останній рік компанія також працює без підприємства з видобутку коксівного вугілля в Покровську, яке нині перебуває в зоні активних бойових дій.
