Рідні та друзі полеглих захисників встановили на «Дереві пам’яті» нові дзвіночки.
У День Української Державності в Запоріжжі відбулась церемонія вшанування полеглих воїнів. На «Дереві пам’яті» встановили 82 нових дзвіночки з іменами тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України. Участь у події взяли родини загиблих, представники влади, військові, рятувальники, духовенство й громадськість.
Захід розпочався театралізованою ходою. Актори в чорному мовчки несли дзвіночки, а диктор зачитував імена полеглих. Дзвіночки – символи життя, яке обірвалося, – піднімали на металеву інсталяцію «Дерево памʼяті». У тиші, під метроном, присутні вшанували пам’ять воїнів хвилиною мовчання.
«Він був справжнім патріотом»
Серед присутніх – Інна Лавріненко. Її чоловік Володимир був істориком за освітою. З початком повномасштабного вторгнення одразу став до зброї, воював на Донеччині та Луганщині.
4- Він завжди розумів, хто такий є наш сусід і які в нього жахливі наміри. Коли почалося вторгнення – без вагань пішов захищати свою родину, свою країну. Він любив історію, любив нашу Батьківщину. Він був справжнім патріотом, – говорить Інна.
«Кохай свою долю»
Володимир та Дарина Московець
Дарина Московець прийшла до меморіалу з сином. На її футболці – фото чоловіка, на руці – татуювання з латинським написом amor fati («кохай свою долю»). Вона розповідає про Володимира Московця – працівника Запоріжвогнетриву, який у перші дні війни прийшов до військкомату.
- 26–27 лютого він вже був у військкоматі у Шевченківському. Я його проводжала разом з дитиною, дитині було півтора року, – згадує Дарина.
24 серпня 2023 року Володимир загинув поблизу селища Мала Токмачка від ворожого снаряду. Дзвіночок на його честь жінка повісила разом із сином.
- Він живе в моїй пам’яті, в моєму серці, і головне – в нашому синові, який дуже схожий на свого тата. Мені дуже тяжко в цей день. Я дуже сильно хвилююся, бо кожен день без нього мені дуже тяжко. Сумно. Я не можу ні змиритися, ні прийняти того факту, що його немає. Тому я завжди відвідую такі заходи, щоб гідно нести пам’ять про нього, – каже жінка крізь сльози.
«Це наш обов’язок»
Гліб Говорухін
Прийшов до «Дерева пам’яті» і Сергій Петров – друг загиблого Гліба Говорухіна. Вони разом працювали на Запоріжстал», грали в КВК, виступали в різних містах України. Гліб боронив Запорізький напрямок і загинув у 2022 році.
- Ми виступали на «Лігах сміху», проїздили і Київську, Дніпровську, в Одесі грали, в Бердянську грали. Гліб був дуже надійним другом, це була опора, на нього можна було завжди покластися, в будь-який момент він міг допомогти, всім чи міг.
Вшановувати пам’ять – це наш обов’язок, бо хтось боронив нас, хтось боронить досі. Тому «Дерево пам’яті» – дуже важливе. Там буде пам’ять про наших Героїв, – зазначив Сергій ПЕТРОВ, заступник молодіжного лідера Запоріжсталі.
Зустріли кохання на роботі
Олег Майстренко
Ще одbн дзвіночок на честь загиблого Героя – Олега Майстренка – встановила його дружина, Галина. Вони познайомилися на роботі, одружилися у серпні 1993-го і прожили разом 29 років. Олег був заслуженим металургом України, працював у гарячому цеху.
- Веселий, життєрадісний, класний мужик був. Його любили, поважали за щирість, розуміння і роботу, – згадує Галина.
Олег загинув у 2022-го в Бахмуті, коли його підрозділ обороняв бетонний завод. Пряме влучання танкового снаряду обірвало життя Героя.
- Це дуже важливо – пам’ять про загиблих Героїв. Їх повинні знати поіменно. Їх пам’ятають, люблять, поважають і цінують за те, що вони зробили для нашого народу. Вічна їм пам’ять, – каже пані Галина.
Нагадаємо, що меморіальну інсталяцію «Дерево Пам'яті» відкрили у парку Металургів у жовтні 2024 року. На металевих «гілках» дерева розміщені трубки-дзвіночки замість листя. Вони створюють мелодійний передзвін і символізують відлуння голосів полеглих Героїв. Саме дерево є символом боротьби й непохитності українців у прагненні до свободи.
