Країни Балтії, занепокоєні кількістю порушень повітряного простору з боку росії, звертаються до українських практик цивільного захисту. Метінвест уже провів попередні переговори з урядами регіону щодо можливого будівництва укриттів для захисту від дронових атак, пише авторитетне міжнародне видання POLITICO.
Поки безпілотники, що використовуються у війні проти України, дедалі частіше залітають у повітряний простір країн ЄС, а росія посилює масовані атаки, країни Балтії переймають український досвід створення та облаштування бомбосховищ.
За словами Ігоря Федірка, керівника однієї з провідних українських оборонно-промислових груп, останніми тижнями балтійські компанії зверталися до українських виробників і фахівців із цивільного захисту, щоб обговорити закупівлю укриттів.
«Так, це правда», – сказав генеральний директор Української ради оборонної промисловості Ігор ФЕДІРКО в інтерв’ю POLITICO на полях форуму GLOBSEC, що проходив у Празі 21–23 травня. «Це невеликі країни. Вони намагаються знайти найкращі рішення для захисту від можливої російської агресії, щоб убезпечити своїх людей».
Минулого тижня президента та прем’єр-міністра Литви терміново евакуювали до підземних укриттів, а жителів Вільнюса закликали сховатися після того, як дрон порушив повітряний простір країни.
Міністерство оборони Литви повідомило, що безпілотник зафіксували поблизу кордону з Білоруссю, а також підтвердило активацію місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії. Військові заявили, що цей інцидент «схожий на випадки, які ми спостерігали останніми днями в Латвії та Естонії».
Обговорення бомбосховищ свідчить про зростання занепокоєння на східному фланзі НАТО через масштаби й інтенсивність російських дронових атак проти України, а також про побоювання, що навіть обмежене вторгнення або поширення бойових дій за межі України може перевантажити системи оборони на початковому етапі конфлікту.
На тлі загострення безпекової ситуації президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс у вівторок прибули до Литви на зустріч із прем’єр-міністеркою Інгою Ругінене та іншими лідерами країн Балтії.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив POLITICO, що його країна вже давно готується до російських атак і має достатню експертизу для захисту населення.
Представник Міністерства закордонних справ Литви повідомив, що не має інформації про переговори щодо бомбосховищ. Водночас наголосив, що «український досвід є надзвичайно цінним для посилення готовності Литви: він допоміг отримати практичні знання, зміцнити наші компетенції та посилити системи цивільного захисту й стійкості».
Представник міністерств також додав, що Литва допомагає будувати укриття в Україні в межах програми ЄС.
Міністерство закордонних справ Латвії не відповіло на запит про коментар.
«Ми знаємо, що у них [країн Балтії] є механізми евакуації, тому вони добре підготовлені», – сказав Федірко. «Але вони також розуміють, що перші години агресії будуть справді небезпечними».
Юрій РИЖЕНКОВ, генеральний директор великого українського виробника сталі Метінвест, заявив, що компанія вже провела попередні переговори з урядами країн Балтії щодо будівництва укриттів для захисту від можливих атак дронів.
Металургійна компанія, головним акціонером якої є Рінат Ахметов – один із найбагатших людей України, – почала займатися зведенням сховищ після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Спочатку зосередившись на цивільних укриттях, Метінвест нині постачає для українських позицій на фронті як наземні, так і підземні укриття для захисту від ракетних і дронових атак.
Нещодавнє зростання кількості випадків порушення повітряного простору країн Балтії безпілотниками, зокрема українськими дронами, які, як вважається, були збиті з курсу через російське втручання, посилило інтерес до українського досвіду.
«Будь-хто може побудувати бомбосховище, але справжню цінність має тактичне ноу-хау», – сказав Риженков.
Росія дедалі більше виснажує українську систему протиповітряної оборони масованими атаками дронів і ракет, запускаючи сотні іранських безпілотників Shahed разом із балістичними та крилатими ракетами.
«Росіяни запускають понад 700–800 дронів лише за одну ніч», – сказав Федірко. «І для країн, менших за Україну, це буде катастрофою».
Балтійські посадовці побоюються, що невеликі розміри їхніх країн і висока щільність міського населення залишають дуже мало простору для помилки в разі масштабної атаки.
«Це нова реальність, з якою стикаються країни Балтії», – заявив минулого тижня в телевізійному інтерв’ю міністр оборони Литви Робертас КАУНАС. «Тож нам потрібно адаптуватися».
Зростання занепокоєння вже вплинуло навіть на ринок нерухомості країн Балтії. У Вільнюсі після російського вторгнення в Україну 2022 року в оголошеннях про продаж нерухомості почали з’являтися підвальні приміщення та укріплені підземні простори, які позиціонують як можливі укриття у разі обстрілів або атак дронів.
«Це жах, і я їх розумію», – сказав Федірко. «Вони хочуть захистити своїх людей у перші години [після потенційного російського вторгнення]».
На тлі нарощування росією виробництва дронів і попереджень європейських розвідслужб про те, що Москва може становити пряму військову загрозу для НАТО найближчими роками, уряди на східному фланзі Альянсу намагаються якнайшвидше перейняти український досвід.
«Ми готові їм допомогти, – сказав Федірко. – І, думаю, з укриттями також».
