Кажуть, немає такого доручення, яке було б не до снаги волонтерам. Вони здатні відшукати що завгодно і коли завгодно – як у тому жарті про вухо кажана. Як їм це вдається, розказує наш колега із Запоріжсталі В’ячеслав Власов.
Початок волонтерської діяльності
Волонтерити я почав ще зі школи. Тоді ми збирали макулатуру. Це продовжувалося й у технікумі. Під час роботи на заводі висаджували дерева, підтримували багатодітні родини. У 2014 році з Запоріжжя їздили до Маріуполя допомагати місцевим, зокрема, ставили скло в дитячих садочках і школах.
Волонтерство зараз
Наразі я куратор гуманітарного штабу в Запоріжжі. Ми допомагаємо ЗСУ і теробороні, тимчасовим переселенцям. Намагаємося забезпечити бійців усім необхідним – від теплих речей та медикаментів до солодощів, про які вони іноді просять. Також зустрічаємо біженців, надаємо їм житло, харчування, одяг і взуття, гуманітарні набори, солодощі. Намагаємося забезпечити потреби дорослих, дітей та навіть домашніх улюбленців. Робимо все, що можемо. А можемо ми багато.
Про центр
Нас у центрі 15 людей, а також охоронці й медпрацівники. За цей час волонтери з молодіжки Метінвесту зуміли перелаштуватись, навчитись нового. Кожен на своєму місці. Багато чого вдається знайти через знайомих, друзів, колег. Усі допомагають одне одному, усі постійно на зв’язку.
Завдання із зірочкою
Найважче в нашій роботі залишатися собою, посміхатися та підтримувати людей. Багато переселенців приїжджають зі справжнього пекла, а наше завдання – заспокоїти їх. Ми робимо все, щоб вони розуміли, що вже в безпеці, їм нічого не загрожує.
Чим є волонтерство для волонтера?
Перед війною виникли деякі проблеми зі здоров’ям. Волонтерство неабияк відвертає від власних переживань, дає змогу зосередитись на допомозі іншим. Я розумію, що корисний. Це заохочує ще більше працювати.
Про майбутнє
Ми допомагаємо нашим бійцям, робимо все, щоб вони знали: тил прикрито, ми поруч. Скоро перемога, а потім плануємо відбудовувати Маріуполь та інші міста.