У технічному університеті Метінвест Політехніка День учителя відзначають не лише словами подяки, а історіями про інженерів у процесі навчання. Викладачі допомагають студентам проєктувати, моделювати та втілювати рішення на практиці – від перших технічних розрахунків до інтерактивних 3D-планів гірничих підприємств і цифрових моделей виробничих процесів. Це історії про тих, хто формує професійне та інноваційне майбутнє української інженерії.
У сучасному світі інженерна освіта виходить далеко за межі сухої теорії. Справжнє навчання – це практика, діалог, пошук рішень і відчуття власного внеску в результат. У Метінвест Політехніці викладачі не просто передають знання, а допомагають студентам мислити критично, застосовувати теорію на практиці та бачити цінність своїх знань у реальних виробничих процесах і розвитку української промисловості.
Практика з першого року
Анастасія ТРУСОВА
Практична складова є невід’ємною частиною здобуття інженерної освіти у Метінвест Політехніці. Студенти відпрацьовують отримані на парах знання на виробничих майданчиках підприємств Метінвесту – Запоріжсталі, Каметсталі, а також на гірничо-збагачувальних комбінатах у Кривому Розі. Голова студентської ради Анастасія ТРУСОВА відзначає, що вже за перший рік навчання отримала цінний практичний досвід: «Ми працювали над економічними моделями, досліджували реальні дані, проектували бізнес-рішення. Викладачі показали, що навчання може бути цікавим і корисним. Вони навчили нас бачити результат і здобувати справжній досвід». Цей підхід дозволяє студентам не лише засвоювати теорію, а й одразу застосовувати її на виробництві, готуючи майбутніх інженерів до реальних викликів професії.
«Найкращий інструмент — це голова»
Студент Олексій КРАВЧЕНКО пригадує уроки шкільного навчання, які змінили його ставлення до праці і стали мотивацією для здобуття інженерної професії у Метінвест Політехніці: «Мій вчитель трудового навчання у школи завжди казав, що найкращий інструмент — це голова. Наприклад, він не давав нам готових креслень для виготовлення шпаківні, а просив самостійно розраховувати пропорції. Ми вчилися думати й прогнозувати. А коли бачили птахів у тих будиночках — це була справжня гордість. Я зрозумів, що майстерність — це не лише технічні навички, а й здатність бачити цілісну картину». Для Олексія це стало першим кроком до інженерного мислення, яке сьогодні він розвиває вже на вищому освітньому рівні в стінах технічного університету.
Від теорії до практик забезпечення безпеки життя
Анастасія УДОВИЦЬКА
Студентка Анастасія УДОВИЦЬКА обрала напрям безпеки праці. Дівчина наголошує на практичному вимірі знань: «Під час навчання я зрозуміла, що завдяки викладачам можна не лише засвоювати теорію, а й бачити її реальне застосування. У сфері охорони праці я отримала навички, які використовую на своїй роботі інженером, і бачу, як вони реально впливають на безпеку людей. Особливо цінно, що викладачі завжди підтримували і спрямовували, допомагали знаходити відповіді на складні питання. Це мотивує мене розвиватися далі, пишатися своєю професією та цінувати кожен здобутий досвід». Викладаючи матеріал, педагоги наводять реальні кейси з виробництва, саме тому навчання на освітніх програмах за напрямом безпеки праці стає не просто абстракцією, а внеском у життя та здоров’я людей
Наука і креативність
Ігорь КИРИЧЕНКО
Маркшейдерська справа – це професія, яка поєднує технічну точність, аналітичне мислення та безпосередній вплив на відновлення промисловості. Для студента Метінвест Політехніки Ігоря КИРИЧЕНКА маркшейдерія – це не випадковий вибір професії, а частина родинної історії. Магістрант ділиться успіхами співпраці зі своєю науковою керівницею Ганною БРУЙ, викладачкою кафедри гірничої справи у Метінвест Політехніці: «Мотивує, надихає, спрямовує, радить — все це про Ганну Валеріївну. Завдяки її досвіду ми реалізували ідею інтерактивного 3D-плану для гірничих підприємств і містобудування. Її кредо «Робити більше і краще!» стало і моїм життєвим принципом». Ігор вже є учасником багатьох наукових конференцій, учасником команди переможців «Ігор заводів», та продовжує професійний розвиток. Цей приклад доводить, що сучасна наука народжується там, де викладач і студент стають партнерами у дослідженні.
Наставники, які відкривають нові світи
Студент другого курсу Павло ПОДОПРИГОРА згадує одразу кількох викладачів Метінвест Політехніки, які вплинули на його становлення: «Щиро вдячний цим людям за їхню мудрість, терпіння та професіоналізм. «Ольга Орліньська показала, що геологія під землею може бути такою ж захопливою, як і світ на поверхні. Наталя Кайдан навчила професійному використанню Excel, тепер я дивуюсь, навіщо мені калькулятор, адже ця програма відкрила для мене світ ефективних розрахунків та організації даних. Викладач Сергій Добряк — навчив використанню професійної програми AutoCAD і показав можливості для реалізації найсміливіших інженерних ідей, показав, як технології допомагають втілювати мрії. А викладачка англійської Оксана Бурковська допомогла подолати мовний бар’єр. Усі вони зробили свій внесок у моє навчання. Викладачі – це люди, які запалюють вогник у наших серцях і допомагають стати кращими версіями себе». Його історія – приклад того, як багатогранність викладацької роботи формує справжніх інженерів нового покоління.
Дискусія замість монологу
Студентка Катерина МІЗІНА впевнена, що справжня цінність викладачів полягає у здатності чути студентів: «Заняття у Метінвест Політехніці проходять у формі дискусій. Ми завжди можемо висловлювати власну думку, шукати відповіді і рішення. Це робить навчання в університеті живим і допомагає краще запам’ятати матеріал». Така методика викладання відповідає сучасним освітнім підходам – розвиває soft skills, сприяє формуванню критичного мислення й умінню працювати в команді.
Історії студентів Метінвест Політехніки доводять: сила викладача полягає не лише в знаннях, а й у здатності надихати. У Метінвест Політехніці ця традиція поєднується з сучасними освітніми підходами – практикою, цифровими інструментами, дослідницькими проєктами. Саме так формується покоління інженерів, яке зможе змінювати Україну.
