Вони щодня доводять свою відданість Україні – на полі бою та підприємствах Групи Метінвест. Ветерани, які пройшли пекло війни та вже мирною працею тримають фронт. Воїни та воїтельки, які просто зараз захищають нас із вами – та мріють після перемоги повернутися у рідні цехи. До Дня захисників і захисниць України зібрали для вас історії колег-оборонців – неймовірні, мотивуючі, живі свідоцтва незламності українського духу.
Несподівана війна Сергія Ільїна
У лютому 2022 електромонтер цеху мереж та підстанцій ПівнГЗК проходив строкову службу. До неї встиг із відзнакою завершити магістратуру та відпрацювати свій перший рік на підприємстві. Повномасштабне вторгнення зустрів зі зброєю в руках: звільняв Харків, брав участь у боях за Соледар і Бахмут.
Вже 24 лютого зранку ми виїхали на околиці Харкова неподалік екопарку Фельдмана, зайняли позиції й перший раз приймали бої. Довелося нам попрацювати з «Хартією» – бригадою оперативного призначення Нацгвардії. Це були перші застосування дронів. Я бачив, як хлопці влучно працювали по танкам. Плюс поруч з нами позиції тримали 91-ша, 93-тя та 96-та бригади ЗСУ.
Під Соледаром Сергій отримав поранення і в серпні 2023 був звільнений зі служби за станом здоров’я. Відновившись, незабаром повернувся до праці на Північному ГЗК. А у вільний від роботи час спільно з HR-фахівцями розробляє концепцію гірничої ветеранської спільноти.
Дорога до перемоги Олександра Циганка
Олександр – оборонець зі стажем. На захист України став ще за часів АТО та ООС. І, звісно, миттєво відгукнувся, коли РФ розпочала повномасштабне вторгнення.
В перший же день великої війни, 24 лютого, я вже був у військовій частині. Разом з побратимами боронили Донеччину: першою точкою був Угледар, потім – Бахмут, ми двічі заходили в місто з бойовими завданнями. Останнім місцем служби була Авдіївка, майже півтора роки на обороні міста.
Саме під Авдіївкою чоловік отримав важке поранення – пошкодження шийних хребців. Як наслідок – операція, тривала болісна реабілітація та протипоказання лікарів щодо будь-яких фізичних навантажень.
Знайти нове покликання допоміг Метінвест: за порадою друзів Олександр влаштувався на Запоріжсталь, де працює водієм. В приязному колективі автотранспортного цеху захисник знайшов розуміння та підтримку – і щиро радіє, що навіть після травми може допомагати Україні на шляху до перемоги.
Технічні дивовижі Фікса
Відмінник, еколог, а нині – ще й головний пілот бойового екіпажу EnedgyDAR. Запоріжсталівець на позивний Фікс – справжня гроза ворожої техніки. Нещодавно воїн разом із побратимами уразив перший російський «Град».
Будучи на службі вже 1,5 роки, впевнено можу сказати: знищити таку ціль – це не випадковий успіх однієї людини, а злагоджена робота усієї команди. Я точно знаю, для чого ми тут і чому важливі: кожна така знищена установка – це врятовані життя. Чим більше ворожого ресурсу буде знищено – тим більш захищеними будуть наші домівки, наші люди і наші міста. Окупантам не місце в Україні – це наша земля і ми її відстоюємо.
Розумний, скрупульозний і вдумливий, увесь свій потенціал захисник спрямовує на боротьбу з загарбником. А нещодавно спільно з командою Фікс суттєво збільшив радіус роботи дронів – щоб ще глибше залітати на позиції орків і ефективніше нищити ворожу техніку.
З перших днів моєї служби колеги допомагали та підтримували: продукти, медикаменти, спальник та багато іншого присилали. І зараз ми на зв’язку: хвилюються, питають як справи, чим можуть допомогти, вітають з важливими датами та днем народження. Така небайдужість гріє душу.
Секрет успіху Дениса Савенкова
Близько півтора роки фахівець Запоріжкоксу провів у лавах богів війни – української артилерії. Працював навідником гаубиці. Був відзначений Орденами «За мужність» та «Сталевий хрест», а також медаллю «Захиснику Вітчизни». Однак, військову кар’єру обірвав ворожий снаряд, який впав усього за 10 метрів від гармати. Постраждали спина та рука – тож захисник мусив повернувся на реабілітацію в Запоріжжя.
Одразу після поранення Метінвест мене підтримував матеріально і морально. Довгий час проходив лікування, а потім поступово почав будувати плани на майбутнє. Мені запропонували повернутися на моє попереднє робоче місце, а ще й вступити до Метінвест Політехніки на пільгових умовах. Для себе вирішив, що так і вчиню.
Наразі Денис Савенков уже приступив до роботи на підприємстві. Працює на відповідальній посаді газівника коксових печей, швидко звикає до цивільного життя та охоче ділиться секретом вдалої реабілітації з іншими ветеранами.
Запорука успіху – підтримка рідних та колективу в адаптації до мирного життя. Хто, як не вони зрозуміють тебе найкраще, допоможуть. Моя порада усім, хто повернувся з війни – не закриватися в собі, а навпаки – оточити себе близькими людьми та рухатися далі.
Сталева вірність Сергія Мартиненка
Важка робота шляховиком підготувала Сергія до фізичних випробувань фронту. А ось емоційні рани виявились найглибшими. Захисник із сумом пригадує побратимів, які поклали своє життя за Україну – і вже мирною працею продовжує підтримувати батьківщину на Північному ГЗК.
Залишатися сильним і щодня торувати шлях до перемоги допомагає психологічна терапія, навчання у Метінвест Політехніці, підтримка родини та цехового колективу.
Як серед людей працюєш, то вже менше шансів ув’язнути в думках про війну. Легше переключитись. Робочі питання поглинають – і де вже поділися ті важкі спогади і сумніви?.. Мене зустрічали на роботі всі! Начальник, керівники служб, колеги. А поки на війні був, телефонували часто, цікавилися, переймалися, чекали… Усе це сильно мотивує.
Попри всі випробування та великі плани на цивільне майбутнє, Сергій готовий за потреби повернутися на фронт.
Я зараз за сімейними обставинами демобілізувався, але як треба буде – піду знову без питань, я готовий. Це мій обов’язок як чоловіка, громадянина, батька… В стороні стояти не буду. Коли своїх б’ють, потрібно допомагати. На кону – набагато важливіші речі. Життя і свобода нації. Це для мене не порожні слова.
Подарунок побратимам від Ігоря Мельниченка
Ігор Мельниченко гідно пройшов тест вогнем і фронтовими буднями – був командиром, завзято боронив Україну, а нині працює в залізничному цеху Центрального ГЗК. Однак, навіть у цивільному житті знаходить можливість допомагати побратимам.
Коли приїжджав Волина, я дослухався на тій зустрічі, що можна допомагати своїм підрозділам, тож заповнив заявку – і моїм побратимам справді допомогли дуже недешевою технікою. Я знаю, що таке очі в небі, що таке розвідка, скільки воно все коштує, а тут тобі дарують на запит «мавіки»… Далі оформив ще одну заявку на допомогу, вже для іншого побратима… І так ця моя підказка пішла на інші комбінати, до колег, з ким спілкуюсь… І ми оформили таким чином шість чи сім заявок на допомогу.
Війна, спорт і медалі Олексія Кравця
У березні 2022-го затятий стронгмен з ЦГЗК планував захищати звання майстра спорту. Але почалась війна – тож натомість пішов у штурмовики, щоб захищати Україну від окупанта.
Під час служби серйозно травмував спину та був звільнений за станом здоров’я. Переніс декілька операцій, відновився, повернувся на Центральний і до занять спортом. А нещодавно – здобув одразу три медалі на всеукраїнському турнірі для ветеранів «СИЛЬНІ УКРАЇНИ».
Я виступав у категорії паралімпійців. Основну ставку робив на дисципліну, якою займаюся найбільше – жим лежачи. І не прогадав, бо виборов золоту медаль. Ще я спробував сили на ейрбайку. Ніколи до цього не стикався з таким тренажером. Він працює за принципом повітряного опору для інтенсивних тренувань. Моєю задачею було за найкоротший час «спалити» на ньому 30 кілокалорій. Тут я завоював срібло. Третє змагання, в якому я взяв участь – це жим сидячи гирь на 16 кг, де я посів третє місце. Це був хороший досвід і мотивація рухатися далі. Я був радий зустрітися з найвідомішими українськими стронгменами – Василем Вірастюком та Сергієм Конюшком. Прості хлопці, привітні, у мене тепер є спільні фото з ними.
Головний принцип Анатолія Костюка
Після служби на найгарячіших напрямках Донеччини, відважний військовий прийшов на Запоріжсталь, щоб підтримувати тепер вже економічний фронт. Працював у Вугледарі, Бахмуті та Авдіївці, а зараз успішно виконує виробничі завдання в цеху водопостачання комбінату.
У державі, яка бореться за своє виживання, не може бути людей, які стоять осторонь від спільної мети. Зараз люди мають або воювати, або робити все, щоб забезпечити тих, хто воює – працювати. Тільки так, спільними зусиллями ми зможемо досягти вільного та гідного майбутнього для країни. Це мій принцип, якому не зраджую по життю.
Це була дуже суттєва підтримка – і я вдячний і своєму другові, і колективу цеху, і адміністрації підприємства, яка допомагала із закупівлею необхідного для моїх побратимів. Ще тоді я подумав: як добре, що Запоріжсталь підтримує своїх. Як виживу, піду туди працювати!
Сталева підтримка Метінвесту
Група Метінвест розробила повноцінну екосистему для допомоги захисникам і ветеранам.
ЦИФРА
За час війни через лави ЗСУ пройшли понад 10 500 співробітників. Нині у війську служать 8 000, а ще тисяча вже повернулася до роботи в компанії
Підтримка Групи супроводжує наших воїнів від моменту вступу до Сил оборони – у межах мілітарної ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова вони отримують техніку, захисну амуніцію та важливе обладнання. Так, понад 800 сталевих криївок бережуть оборонців на лінії зіткнення, а два сучасні підземні шпиталі 24/7 рятують життя українських військових.
Крім того, компанія виготовила більше 300 протидронових екранів для техніки та передала Оперативному командуванню Південь сталь для виробництва 225 багі.
ЦИФРА
Понад 5,2 млрд гривень спрямував Метінвест на потреби військових протягом повномасштабної війни
Компанія системно допомагає пораненим бійцям із лікуванням, протезуванням і подальшою реабілітацією. Так, для учасників бойових дій доступна безкоштовна реабілітація через плавання «Вільні хвилі», котра за сприяння Метінвесту працює в Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському.
Щоб визначити та закрити потреби воїнів, у Запоріжжі та Кривому Розі працює платформа для відкритого діалогу між ветеранами та фахівцями з різних сфер «Спілкуй. Ветеран». А в травні 2025 у Запоріжжі відчинив двері простір «Ветеран ПРО. Запоріжжя», де вже працюють фахівці ЦНАП, Пенсійного фонду, Центру зайнятості, юристи та психологи.
Також захисники, які повертаються до мирного життя, завжди можуть розраховувати на стабільну роботу, гідну оплату та якісну освіту від Метінвест Політехніки. А щоб період адаптації минув максимально комфортно, на підприємствах діє послідовна система реінтеграції, яка ґрунтується на принципах відповідальності, системності та внутрішньої справедливості.
Віримо, що саме ті, хто сьогодні захищає Україну на фронті, стануть рушійною силою відбудови країни після перемоги. Дякуємо усім, хто боронить рідну землю у війську, чекаємо на повернення колег до підприємств Групи Метінвес і створюємо всі умови, аби підтримати, врятувати та забезпечити їм впевнене майбутнє у вільній державі.
