Своєю історією евакуації з Маріуполя та початку нового життя в Запоріжжі поділився електрогазозварювальник алюмосилікатного цеху «Запоріжвогнетриву» Павло Логачов.
24 лютого став останнім робочим днем Павла Логачова як співробітника перспективного маріупольського підприємства Метінвест-Промсервіс. Він вийшов на зміну в цех ремонту вантажопідіймального обладнання й виконував свої обов’язки, попри війну, що розгорялася, а вже об 11 годині він вийшов за прохідну і більше туди не повертався.
Кількома днями пізніше на його подвір’я прилетіли перші снаряди, і Павло серйозно замислився про те, щоб залишити рідне місто.
– З 2 березня перебувати вдома стало небезпечно, тож поступово я перебрався до бомбосховища Азовсталі. Там я пробув 20 днів, а разом зі мною – ще приблизно 80 людей, які теж рятували свої життя у сховищі заводу, – розповідає Павло ЛОГАЧОВ.
Вперше про зелений коридор люди почули 20 березня. Рішення виїжджати з міста, навіть на свій страх і ризик, прийняли швидко, без жодних сумнівів. Пішки приблизно 20 км, понад п’ять днів у дорозі – і нарешті Павло Логачов дістався Запоріжжя. Трохи оговтавшись від пережитого, хлопець зателефонував на гарячу лінію Метінвесту. Йому відразу ж запропонували роботу. Довго не вагаючись, Павло погодився. І вже сьогодні він – електрогазозварювальник алюмосилікатного цеху «Запоріжвогнетриву».
– Дуже радий, що Метінвест не забуває про своїх співробітників, допомагає маріупольцям із роботою, дає тимчасове житло, підйомні. Зараз я відчуваю впевненість у завтрашньому дні, фінансову стабільність, нехай і хиткий, але спокій. А головне – я в безпеці, – додає Павло.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
