Про ризики й можливості бізнесу, які несе євроінтеграція України, стимули для повернення українців з-за кордону та вплив податків на інвестиційний клімат розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції «Діалоги про майбутнє», яку провело видання NV 14 листопада в Києві.
«Діалоги про майбутнє» – найбільший незалежний майданчик для обговорення основних складників розвитку країни, від безпеки та економічного зростання до якості життя. NV зібрало понад 30 промовців, серед яких дипломати, керівники компаній різних секторів економіки, представники влади, діячі культури та лідери думок.
Олександр Водовіз взяв участь у дискусійній панелі «Ставка на потужність. Як Україні зі списку найперспективніших економік світу перейти в статус провідних: найбільші можливості майбутнього, магніт для інвестицій, зростання ВВП».
Євроінтеграція: можливості й ризики для бізнесу
За його словами, від початку повномасштабної війни Група Метінвест втратила 50% бізнесу. А до війни компанія щороку інвестувала в розвиток підприємств понад 1 млрд доларів.
«Ми були найбільшим приватним внутрішнім інвестором в економіку України. Звичайно, зараз цей рівень значно знизився. Від початку війни ми в середньому інвестуємо приблизно 300 млн доларів на рік. Зараз у нас режим виживання. І ми не можемо планувати на перспективу 5-7 років, як це робили завжди», – сказав Олександр ВОДОВІЗ.
На думку керівника офісу генерального директора Метінвесту, щоб інвестиції прийшли в Україну, крім очевидних чинників, як-от закінчення війни, розвиток демократичних інституцій, прозора судова система, захист інвестицій, слід пошукати реальних можливостей.
«Зараз можливість №1 для нас – це вступ до Євросоюзу. Але наші переговорники вважають, що ми маємо ухвалити всі директиви, які дає ЄС. На нашу думку, це помилкова позиція, адже наша економіка постраждала від війни. Нам точно треба виторговувати якісь преференції. Нам точно потрібно проваджувати реформи. А натомість – просити на них кошти, як це робили всі країни, що вступали до Євросоюзу. Маємо велике прохання й до уряду, й до переговорних команд – звернути на це увагу. Залучення коштів у межах вступу до ЄС – це та найбільша ніша, частиною якої ми хочемо стати. І бізнес готовий цьому сприяти», – наголосив він.
Брак кадрів: як повернути українців з-за кордону
Олександр Водовіз відзначив, що одна із найгостріших проблем бізнесу під час війни – це брак персоналу через тотальний виїзд українців за кордон.
«У середньому 8 мільйонів людей, переважно спеціалістів середньої ланки з гарними зарплатами, виїхали з України. Вивчити такого спеціаліста займає 3-5 років. Перевага української економіки, з-поміж інших чинників, завжди була в дешевій робочій силі. Цього вже не буде», – вважає він.
Керівник офісу генерального директора Метінвесту зазначив, що для повернення українців з-за кордону також потрібно відновлювати соціальну інфраструктуру.
«Аби були стимули повернутися, тут має бути інфраструктура. І ми цю інфраструктуру будемо будувати в містах нашої присутності. Люди повертатимуться, якщо діти зможуть ходити до нормальної школи, якщо є парк у місті, якщо безпечно, якщо є нормальне житло. Ми цими речами точно будемо займатися», – сказав він.
Ще одним викликом для бізнесу керівник офісу генерального директора Метінвесту вважає конкуренцію за українських працівників з європейськими країнами, до яких вони виїхали.
«Європейці так просто наших людей не відпустять і боротимуться за них. Тому що з одного боку в них є мігранти, що живуть на дотаціях, а з іншого боку – українці, які вміють працювати 24/7. І ми будемо конкурувати за мільйони наших людей, щоб їх повернути. Це буде величезним викликом, який на нас чекає», – підкреслив він.
Інвестклімат: вплив податкової політики
За словами Олександра Водовіза, на інвестиційний клімат країни також впливає податкове навантаження.
«Я розумію, що 51% нашого бюджету фінансують донори, й ми дуже залежні від них. А коли кишені пусті, уряду нічого не лишається, як підвищувати податки. Але ще в жодній країні світу підвищення податків не призвело до наповнення бюджету. Ми закриємо діру лише на кілька місяців. А далі сплачуватиме податки білий бізнес, а інші компанії переходитимуть у тінь або закриватимуться. І це не вихід з ситуації, тому нам треба звернути увагу на наше податкове законодавство. Ще ніхто не залучив інвестицій у країну підвищенням податків. Навіть в умовах війни», – наголосив він.
