Про зміни в компанії за час війни, виклики й можливості для бізнесу від євроінтеграції України та проєкти, що рухатимуть країну вперед, розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на GET Business Festival 2025 у Києві.
Щорічний великий фестиваль для малого та середнього бізнесу під егідою Delo.ua проходить 10 років поспіль. До 20-річчя видання подія зібрала понад 100 спікерів, серед яких представники бізнесу з різних галузей економіки, держави та громадянського суспільства. Учасники обговорили бізнес-стратегії, ефективні формати взаємодії, тренди для формування бізнес-орієнтирів, а також інструменти співпраці з державою.
Олександр Водовіз узяв участь у панелі «Бізнес трансформується. Delo.ua розповідає». До дискусії долучилися керівники «Укрпошти», Ward Howell Ukraine та Apple Consulting.
Про трансформацію компанії
За словами керівника офісу СЕО Метінвесту, повномасштабна війна призвела до змін: керівники стали більше делегувати повноваження на місця, а також з’явилися нові функції – як от взаємодія з Силами оборони. Від початку війни компанія спрямувала на підтримку ЗСУ близько $400 млн.
«З’явився цілий підрозділ, що оперує цими коштами та робить звітність. І загалом ставлення людей до бізнесу змінилося», – додав він.
Раніше компанія формувала стратегію роботи на п’ять років, а тепер обмежується річним планом і живе горизонтом в один-два місяці.
«Сьогодні головна відмінність від довоєнного часу в тому, що наша трансформація більше не є вибором чи планом – це необхідність. У нас немає іншого виходу: мусимо змінюватися зараз, бо інакше можна загинути», – вважає керівник офісу СЕО Метінвесту.
Про виклики та можливості
Олександр Водовіз відзначив, що об'єднання України з Європейським Союзом несе як загрози, так і можливості.
«Європа нас не чекає з розкритими обіймами. Це міф. Європейці чудово розуміють: якщо на їхні ринки зайдуть українські аграрії – їхнім фермерам буде непереливки. Якщо зайде наша сталь – ми виграємо за собівартістю, і це вже видно на прикладі блокування українського металу на польських переходах. Якщо прийде наша логістика, ми теж будемо конкурентними», – сказав він.
І хоча політична воля бачити Україну в Європейському Союзі є, з боку бізнесу відчувається потужний опір. Зокрема, з 2026 року планується запровадити Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
«Ця ініціатива подається під привабливими гаслами на кшталт боротьби за чисте небо або зелену сталь. Але насправді це податок, щоб не допустити нас на європейський ринок. А туди прагнуть усі: це наймаржинальніший ринок, і ми також хочемо там бути. Та сподіватися, що Європа відкриє двері просто так, наївно – попереду дуже важкі переговори», – пояснив Олександр Водовіз.
Серед можливостей, які відкриває для українського бізнесу євроінтеграція України, він назвав доступ до західного фінансування.
«Зараз ми не маємо доступу до коштів. Усі говорять про Ukraine Facility та про значні ресурси, які нібито мають прийти на відновлення. Але реальність інша: з $8 мільярдів розподілено лише близько $100 мільйонів. Це крапля в морі. Тому ми бачимо можливість для бізнесу отримати доступ до західного фінансування», – додав Олександр Водовіз.
Він наголосив, що логістика компанії змінилась: якщо раніше продукцію експортували морем, то через війну й тривалу блокаду портів компанія переорієнтувалася на залізницю та маршрути через Європу. «Це стало серйозним ударом, але водночас відкрило нові можливості – з’явилися альтернативні шляхи, нові партнери й розуміння того, як діяти, якщо море знову буде заблоковане», – сказав керівник офісу СЕО Метінвесту.
Про повернення бізнесу
Олександр Водовіз зазначив, що український бізнес, який намагався розвивати проєкти в Європі, все частіше повертається додому, й Метінвест – не виняток.
«Ми багато років присутні в Італії та Болгарії, але наші M&A проєкти там значно менші, й ми не отримуємо такого ефекту, як в Україні. Ми знаємо, як працювати з нашими людьми. А в Європі інший менталітет і стиль роботи», – пояснив він.
Зараз компанія віддає перевагу українським проєктам, навіть попри війну, оскільки їхня внутрішня ефективність значно вища.
«Я знаю багато бізнесів в Україні, які спробували працювати в Європі. Наприклад, вітряк в Європі приносить 5–7% рентабельності, а в Україні – 20–25%. От і вся різниця», – додав Олександр Водовіз.
Проте за останні три роки в Україні не з’явилося масштабних структурних проєктів, здатних стимулювати економіку – таких, що передбачають інвестиції близько $1 млрд і тягнуть за собою розвиток інших бізнесів. Натомість переважають невеликі проєкти з інвестиціями $100–200 млн, рідко досягаючи $500 млн.
«Наприклад, у Польщі будують аеропорт, навколо якого з’являються металургійні заводи, дороги й цілі міста, що додає близько 3% до ВВП. У Румунії інвестують у порти, що дає приріст приблизно 2% ВВП. Саме такі проєкти рухають економіку вперед», – пояснив керівник офісу СЕО Метінвесту.
