Гуманітарна допомога 18.07.2022 Читати 4 хв

Вимушені переселенці з шелтерів Метінвесту отримали допомогу від «Рятуємо життя»

340 вимушених переселенців отримали продуктові набори в межах гуманітарного проєкту «Рятуємо життя».

Від початку активних бойових дій Група Метінвест і ДТЕК у координації з Фондом Ріната Ахметова заснувала гуманітарний проєкт «Рятуємо життя». Він має кілька напрямків. Зокрема, це видача продуктових комплексів вимушеним переселенцям, які мешкають у шелтерах Метінвесту. Днями 340 вимушених переселенців із цих прихистків отримали гуманітарну продуктову допомогу в межах проєкту «Рятуємо життя».

– Життя триває, як триває й гуманітарний проєкт «Рятуємо життя». Зараз ми налічуємо понад 90 партнерів з різних країн світу, котрі продовжують з нами співпрацювати, – зазначила менеджер проєктів громадської організації «Запоріжжя. Платформа спільних дій» Ганна ГЛАВЧЕВА. – Оскільки Запоріжжя залишається місцем прихистку вимушених переселенців, ця допомога вкрай важлива, щоб запобігти гуманітарній кризі.

Продуктів у наборі вистачить одній людині на два тижні. Карині Клисичко з Маріуполя в день, коли вона отримала гуманітарну допомогу, виповнилося 17 років. Нещодавно дівчина закінчила школу зі срібною медаллю і тепер обирає виш, мріє стати психологом. Але через війну цей день, що має бути щасливим, зовсім не радісний.

– У такий час не хочеться відзначати, нема відчуття свята, – поділилась думками Карина. – Нічого не хочеться. Просто як звичайний день. Дуже мрію повернутись додому. Ще ніколи не чула, щоб комусь не хотілося повернутись до Маріуполя. З міста я виїхала 24 лютого на дачу до бабусі й дідуся в село Дем'янівка. Я дуже хвилювалася за своїх батьків, які залишились у Маріуполі. Там були обстріли, відсутній зв’язок. Я плакала і нічого не могла робити. В середині березня на дачу несподівано приїхала моя сім’я на машині. Ми сиділи там, під окупацією, до травня. Я хотіла продовжити вчитись в Україні, жити в Україні, треба було виїжджати. Зараз ми всі тут. Мама влаштувалась на роботу. Тепер набагато краще, ми якось відійшли від усього, звикли до більш спокійного життя. Нам багато допомагають. Тому ми не відчуваємо себе покинутими. Така гуманітарна продуктова допомога, яку ми отримали сьогодні, – це дуже важливо. У скрутний час треба економити гроші. В наборах є й необхідні продукти, а є й такі, якими можна себе порадувати, перекусити. Це дуже приємно. Ти відчуваєш, що про тебе піклуються.

– Ці набори дуже допомагають людям виживати. Можна зекономити, наприклад, на розвиток дітей, – вважає й Максим НОТЧЕНКО, який з дружиною, дочкою та котом виїхав із Маріуполя 15 березня й живе в Запоріжжі з 26 березня.

У Маріуполі чоловік працював майстром з ремонту обладнання на Азовсталі. Зараз влаштувався електромонтером з ремонту обладнання на Запоріжсталь.

– Були воєнні дії. Місто повністю паралізоване, в оточенні. Ми знайшли собі укриття, в якому здебільшого переховувалися з родиною, з домашньою твариною, з іншими мешканцями району. Ми виїхали, бо з’явилася крапля надії, що ми зможемо вибратися з цього оточення. І в нас є шанс потрапити на нормальну, підконтрольну Україні територію. Виїжджали на своїй автівці. Дорога буда нелегкою: багато блокпостів, звісно, перевіряли машини, документи. Мене, як чоловіка, ретельно перевіряли на наявність тату, ознак приналежності до військових. Ми бачили сліди бойових дій, була розтрощена техніка, – згадує Максим. – Завдяки тому, що Запоріжжя – це хороше привітне місто, що ми всебічно відчуваємо допомогу місцевих мешканців, почуваємо себе нормально та намагаємося жити нормальним життям. У Маріуполь повернемося тільки після перемоги, після повного звільнення нашого рідного міста.

Нагадаємо, що допомогу від гуманітарного проєкту «Рятуємо життя» отримали вже понад 122 тисячі українців.

Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.