Сьогодні понад 150 тисяч бронежилетів від Метінвесту боронять захисників України, забезпечуючи воїнам ЗСУ надійний захист від ворожих куль та уламків снарядів. Про те, чому козаки зневажали обладунки, як виходець з Тернополя винайшов перший у світі бронежилет та скільки він коштував – читайте далі.
Щедра, родюча українська земля, добробут її мешканців та розвинена культура в усі часи приваблювали іноземних загарбників. Гуни та хозари, половці та печеніги, а пізніше – монголи та московити здійснювали воєнні набіги, змушуючи волелюбних мешканців братися до зброї та захищати рідні простори. Тож не дивно, що вже в добу середньовіччя військовий потенціал України став одним із найпотужніших в Європі, а деякі винаходи козацької спільноти досі не втрачають своєї актуальності.
Саме козаки в XVI сторіччі винайшли окопи, котрі називали «шанці», та мобільну артилерію, яка виникла з ідеї Богдана Хмельницького встановити гармати на колеса. Мало того, ще у 1595 році єзуїт Р. Фурньє, відвідавши Стамбул, записав зі слів турецьких солдатів неймовірну на той час згадку про козацький… підводний човен!
ВІКІЦИТАТА
«Вони з’являлися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів. Мені й раніше оповідали, ніби козаки перепливають море під водою, але я вважав це за вигадку. Тепер же я говорив з тими людьми, які були свідками підводних набігів козаків на турецькі береги».
Не менш неймовірним здається той факт, що всі свої звитяжні перемоги козацька спільнота здобувала без жодних засобів індивідуального захисту. І справа тут зовсім не в технічній відсталості чи браку коштів на спорядження. Просто серед запорізького товариства панувала абсолютна зневага до поранень та навіть смерті. В той час, коли степові кочівники мали міцні шкіряні обладунки, а крилатих польських гусарів захищали масивні сталеві кіраси, козаки незмінно виходили на поле бою в тонких лляних сорочках, покладаючись лише на власну майстерність та швидкість. Саме через це в історичних хроніках їх неодноразово порівнювали з данськими берсерками, а сама згадка про чубатих відчайдухів бентежила навіть найвправніших воїнів того часу.
Втім, з часом технологічні інновації внесли свої корективи як у стратегію ведення воєнних дій, так і в засоби індивідуального захисту. З появою вогнепальної зброї важкі металеві кіраси, кольчуги та панцирі відійшли у минуле через свою неефективність. Понад два віки – з ХІХ і аж до Першої світової – військові були змушені воювати без жодних засобів захисту, аж поки в 1897 українці повернулись у світову історію з новим революційним винаходом – першим у світі бронежилетом.
Історія першого бронежилета
Демонстрація бронежилета Яна Щепаника
За різними джерелами, на звання батька першої плитоноски претендують одразу двоє вчених – і обидва вихідці з території сучасної України.
Перший – Казимир Зеглен, католицький священник і уродженець Тернополя, який відкрив сам концепт індивідуального захисту. Його ідея спиралася на дослідження американського лікаря Джорджа Гудфеллоу, який помітив, що проста шовкова хустка в нагрудній кишені здатна призупинити пістолетну кулю. Продовживши дослідження, Зеглен винайшов особливу систему плетіння та спеціальний розчин, яким змочував тканину для ще більшої ефективності. З відвагою, гідною січових козаків, Казимир неодноразово демонстрував можливості шовкового бронежилета, особисто стаючи під постріл.
Другим винахідником, який розробив модель, максимально наближену до сучасної плитоноски, став Ян Щепаник, уродженець Львівщини. Деякий час він працював разом з Казимиром Зегленом, однак потім шляхи винахідників розійшлися. Саме Щепанику, якого за пристрасть до винаходів нарекли «галицьким генієм», вдалось вдосконалити технологію свого колеги, поєднавши шовкову тканину з тонкими сталевими листами. Один з експериментальних зразків придбав собі навіть король Іспанії Альфонс XII. І не пошкодував – винахід талановитого українця врятував монарше життя, захистивши від осколків гранати під час замаху. Після цього Щепаника вшанували почесним орденом Єлизавети Католички.
Тим часом Казимир Зеглен, переїхавши до Чикаго, популяризував ідею бронежилетів і навіть доручив своєму колишньому партнерові Щепанику розробити технологію машинного виробництва куленепробивної тканини, з чим той успішно впорався.
Випробування бронежилета (вересень 1923, Вашингтон)
Не рахуючи декількох спроб створити сталеві бронежилети – важкі та непрактичні, вони сковували рухи солдатів і не знайшли широкого вжитку, до винайдення кевлару і балістичної сталі, бронежилети Зеглена та Щепаника залишалися поза конкуренцією на світовому ринку.
Втім, такий захист могли дозволити собі хіба політики, бізнесмени чи гангстери – адже один бронежилет коштував неймовірні $800 – тобто, приблизно 24 000 сучасних доларів з урахуванням інфляції.
Нова ера українського захисту
Черговий виклик перед українськими виробниками бронепластин постав у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення росії. Виникла термінова необхідність у великій кількості якісних засобів захисту для українських військових. Групі Метінвест вдалося швидко знайти постачальників відповідного металу в Європі й Туреччині та налагодити стабільний процес виробництва бронепластин. Лише з березня по травень обсяг імпортної сталі, завезеної в Україну, склав понад 600 тонн.
Паралельно в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова Метінвест розпочав виробництво власної бронесталі, щоб якомога швидше закрити потреби оборонців.
Збройні Сили України з першого дня війни гідно протистоять армії загарбників, демонструючи мужність і сталеву міць. А сьогодні вони героїчно просувають лінію фронту, звільняючи кілометр за кілометром від окупантів. Саме тому ми маємо бути надійною підтримкою наших воїнів – забезпечувати їх захист і тактичну перевагу. В межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова Група Метінвест доклала значних зусиль, щоб налагодити виробництво бронесталі. Наразі понад 150 тисяч бронежилетів захищатимуть життя тих, від кого залежить майбутнє всієї країни.
— Юрій РИЖЕНКОВ, генеральний директор Групи МетінвестНе менш гостро стояло питання зручності – адже, станом на початок війни, вага українських бронежилетів складала до 14 кілограмів, що суттєво обмежувало мобільність військових. Для розв’язання цієї проблеми були залучені всі наявні виробничі та інтелектуальні ресурси. Фахівці Групи Метінвест провели серію випробувань, підібравши оптимальну марку сталі та режим термообробки, які дозволили зменшити вагу пластини до 8-9 кг, при цьому зберігши всі захисні властивості класу 4+.
Мілітарна довідка
Бронежилет 4+ класу здатен захистити носія від пістолетних набоїв, осколків гранат та куль більшості штурмових гвинтівок, включаючи автомат Калашникова та СГД, що масово використовуються російськими загарбниками.
Зробити перші кроки до масового виробництва українських бронежилетів металургам допомогла співпраця з Львівським Оборонним Кластером. Група Метінвест надала ЛОК понад 500 тонн загартованих сталевих листів, що допомогло подолати дефіцит броні та забезпечити десятки тисяч українських військових і фахівців надійним захистом.
ФАКТ
Кожного десятого українського воїна захищають бронежилети, виготовлені зі сталі Метінвесту. В межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова амуніція передається ЗСУ безплатно.
Наразі потужності Метінвесту дозволяють виробляти до 20 тонн балістичної сталі щотижня. Окрім бронежилетів для особового складу, з бронесталі також виготовляють пластини спецпризначення для посилення кулестійкості машин, що працюють у гарячих точках.
Пріоритет Групи Метінвест – постачання надійного та зручного захисту, тому до виробництва бронежилетів були залучені провідні фахівці як металургійної, так і військової галузі. Розробники орієнтувались на міжнародні стандарти якості, в тому числі – оснащення американської армії. Пластини сертифіковані на клас захисту 4+, мають зручну анатомічну форму, яка спрощує їх носіння, а при влучанні дозволяє не тільки затримати кулю, але й погасити значну частину кінетичної енергії. Екземпляри обов’язково проходять відстріл у бойових умовах та перевіряються твердоміром.
Про важливість допомоги в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова кажуть самі оборонці. От, наприклад, розповідь військовослужбовця ЗСУ з позивним «Учитель»:
– Наш підрозділ отримав бронежилети 4-го класу захисту від Групи Метінвест, які дуже нам знадобляться на передовій, де ми будемо захищати нашу країну, – розповів– Вони дуже зручні, допоможуть нам виконувати бойові завдання, поставлені нашим керівництвом. Бронежилети відповідають усім міжнародним нормам і класам захисту. Сподіваємось на те, що з їх допомогою ми розіб'ємо ворога, зробимо все найкраще для перемоги.
Загалом від початку повномасштабної війни Метінвест спрямував на допомогу Україні та українцям понад 3,4 млрд грн, з них понад 1,8 млрд грн – на потреби армії.
