Що об’єднує 27 країн Європейського Союзу, інноваційну економіку і сучасний український університет? Відповідь на це питання прозвучала в Софії, де професор Метінвест Політехніки Дмитро Жерліцин презентував результати спільного масштабного наукового дослідження на конференції «Інноваційна економіка в умовах глобальних викликів: нові підходи до зростання та сталого розвитку».
Захід проходив на базі Університету національного та світового господарства (УНСС) у столиці Болгарії. Учасниками конференції стали провідні науковці з усього континенту, а серед доповідачів — представник першого в Україні приватного гірничо-металургійного університету. Професор Дмитро Жерліцин виступив з доповіддю, підготовленою у співавторстві з доктором Костадіном Коларовим, представником УНСС.
Дослідження охопило десятирічний період — з 2014 по 2024 рік — і ґрунтується на кластерному аналізі інноваційної активності країн Європейського Союзу. У фокусі — технологічний трансфер, інвестиції в наукові дослідження й розробки, а також структурні відмінності між країнами за рівнем економічного розвитку. Автори поставили за мету не просто зафіксувати відмінності, а виявити динаміку і приховані закономірності, що свідчать про потенціал тих чи інших держав до інноваційного прориву.
«Ми будуємо міст між наукою і практикою, Україною та Європою, дослідженнями та реальними трансформаціями. Саме в цьому — сила сучасного університету»,
— таку думку висловив професор Метінвест Політехніки Дмитро ЖЕРЛІЦИН під час міжнародної конференції в Болгарії.Як зазначив Дмитро Жерліцин, розповідаючи про результати дослідження, – попри стабільне лідерство таких країн, як Швеція, Німеччина чи Австрія за обсягом інвестицій у науку, найвищі темпи зростання інноваційної активності демонструють держави так званого кластеру наздоганяючих — Болгарія, Румунія, Польща, Хорватія. Саме тут зафіксовано найшвидше зростання витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (3 % ВВП і більше), що свідчить: навіть країни з обмеженими стартовими ресурсами можуть стати осередками проривних змін. Університети, міжсекторальні партнерства, залучення бізнесу та держави до наукових процесів — саме ці чинники визначають нові вектори сталого розвитку в регіоні.
— Ми не просто аналізували дані — ми шукали закономірності, які вказують на те, де сьогодні народжуються ідеї, що змінять економіку завтра. І приємно, що Метінвест Політехніка вже є частиною цього діалогу, — підкреслив Дмитро ЖЕРЛІЦИН у коментарі після виступу. Він також зауважив, що практики, які сьогодні ефективно працюють у вказаних країнах, можуть стати цінним орієнтиром для України у розбудові власної інноваційної екосистеми та підготовці до інтеграції в Європейський дослідницький простір та спільний ринок інновацій ЄС.
Конференція в Софії стала не лише простором наукових дискусій, а й місцем, де формуються партнерства — між університетами, дослідницькими центрами, представниками промисловості. Метінвест Політехніка — університет, що поєднує прикладну науку з реальними викликами виробництва, — продовжує розширювати горизонти міжнародної взаємодії.
Дмитро Жерліцин висловив впевненість, що участь у подібних заходах університетів, які мають тісний зв’язок з бізнесом, посилює академічну присутність української науки в Європі, відкриває нові можливості для співпраці й стає важливим кроком у напрямку розвитку сучасної університетської моделі, де дослідження, освіта й інновації працюють на майбутнє країни.
