Кар'єра 28.07.2022 Читати 5 хв

У житті, як на довгій ниві

Федора Симонова в ШУ «Покровське» знає багато хто. Роботі на підприємстві він віддав довгі роки. Сьогодні свій багатий досвід і знання спеціаліст передає тим, хто здобуває гірничу професію у відділі навчання та розвитку персоналу.

ЮНІСТЬ І ВИБІР ПРОФЕСІЇ

Родом Федір Іванович із казахстанського міста Хромтау, з простої родини. Мама працювала бухгалтером, а батько юристом на тоді ще першому у світі за обсягом підтверджених запасів покладів хромової руди Донському гірничо-збагачувальному комбінаті.

Займався спортом, любив баскетбол і відвідував місцеву ДЮСШ. У складі збірної Казахської РСР навіть їздив на змагання. Саме спорт, як зізнається Федір Іванович, виховав у ньому волю до перемоги, яка неодноразово допомагала йому в житті. Однак із навчанням у спортивному інституті в місті Алмати, куди він вступив на факультет спортивних ігор, не склалося. Ентузіазм швидко вичерпався після першого спуску в нову рудну шахту з видобутку хрому. Тут він відчув щось особливе, зовсім незвідане, але, на подив, рідне. До того ж суворий зимовий казахстанський клімат був не до душі Федору. А коли юнак дізнався, що в шахті цілий рік плюс 25 та ще й заробітки на порядок вищі, вирішив кардинально змінити професію. Відучився на електрослюсаря підземного та працював на одній з вугільних шахт у Караганді, аж поки не пішов до армії. 

РОБОТА НА РЕЗУЛЬТАТ

Після служби, у 1982 році, Федір поїхав за батьками в Україну – на батьківщину своїх предків. Працював на шахті імені Стаханова на дільниці з видобутку вугілля № 11, якою тоді керував Герой України Леонід Байсаров. Він щоразу наполягав, щоб тямущий електрослюсар обов'язково вивчився на механіка. Реалізувати себе в цій професії Федір Симонов зміг у 2000 році. До цього ще п'ять років працював електрослюсарем на видобувних дільницях шахти-новобудови «Червоноармійської-Західної № 1».

Симонов був одним із тих, за чиєї безпосередньої участі йшло освоєння першого механізованого очисного комплексу Glinik, прохідницьких комбайнів нового покоління. Нову техніку він старанно вивчав і знав про неї все до найменшого гвинтика. У 2004 році, коли працював механіком на дільниці № 7, усі механізми в четвертій північній лаві бремсберга блоку п'ять пропрацювали безаварійно та без простоїв вісім місяців.

У 2009 році, після серйозної травми, гірника вивели на поверхню. Працював заступником начальника дільниці РЗВ-1, начальником відділу «Вхідний контроль». Був заступником директора з виробництва, а після виходу на заслужений відпочинок через деякий час знову повернувся на підприємство. Спершу очолював відділ навчання та розвитку персоналу,а сьогодні – навчає професії «Електрослюсар підземний».

РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ

Федір Іванович – активна та цілеспрямована людина, в голові якої завжди крутилися й успішно втілювалися в життя всілякі ідеї та задуми, спрямовані на вдосконалення виробничого процесу, підвищення ефективності навчання співробітників підприємства.

З приходом на посаду начальника відділу навчання в шахтарській кузні кадрів під його керівництвом розпочалася повна модернізація навчального процесу. Переформатування навчальних програм і їх форм, ремонт будівлі центру, спорудження унікального для України навчально-практичного полігону, де представники різних шахтарських професій проходять навчання на сучасних механізмах.

СПРАВИ СІМЕЙНІ

Головне місце в житті Федора Івановича завжди займала сім'я. Надійний родинний тил, за словами гірника, надає йому сил рухатися далі. Його справжньою гордістю є сини – Дмитро та Сергій. Обидва пішли шляхом батька, разом із ним працювали на підприємстві. Згодом змінили професію й сьогодні працюють інженерами-розробниками у сфері інформаційних технологій.

Втіхою після трудових буднів для Федора Івановича є присадибна ділянка. Тут він виростив цілий фруктовий сад із яблунями різних сортів, сливами, персиком, виноградом. Вже встиг зібрати цього року і свій перший урожай з городу. Вирощені своїми руками огірки та помідори здаються значно смачнішими.

Сьогодні він сміливо говорить про те, що майже всі його мрії здійснились. Однак є одна ще поки що нереалізована – він мріє про онуків, з якими після закінчення війни обов'язково вирушить у подорож по всьому світу.

Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.