Так, того року облога дійсно була – і дійсно невдала. Тоді на столицю Русі накинули оком угорці. Кажуть, цей похід так засмутив їх, що вони перейшли Карпати, покінчили із кочовим життям і заснували власну державу. А ось печенігам у 1036 пощастило набагато менше.

Так і є! До цієї битви печеніги понад 120 років тероризували Русь. А після неї про них більше ніхто не чув. Воно й не дивно – адже обороною столиці керував Ярослав Мудрий. До речі, про ті події нам досі нагадує Софійський собор, який він звів на місці бойовища.

Так, того року облога дійсно була – але, на жаль, закінчилася трагедією для столиці. А мова була про битву 1036 року, коли Ярослав Мудрий вщент розбив печенігів. Так князь остаточно поклав край набігам, які тривали понад 120 років. А про події тих днів нам досі нагадує Софійський собор, зведений на місці бойовища.

Близько, але ні. Втім, саме ця перемога створила підґрунтя для битви на Орелі, яка відбудеться за 70 років. У ній половці втратили близько 10 000 бійців на чолі з ханом Кобяком і вже не так завзято атакували степові кордони.

Маєте рацію! За її підсумками половці втратили близько 10 000 бійців на чолі з ханом Кобяком і вже не так завзято атакували степові кордони.

Навіть не близько! Але добре, що ви її згадали – бо це одна з перших битв, у якій офіційно брав участь синьо-жовтий стяг Галицько-Волинського князівства.

Ясна річ! Сталося це 11 жовтня 1618-го. Ба, більше: щоб блискавично пройти всю московію та прорватися крізь Арбатські ворота Сагайдачному знадобилося всього 20 000 чоловік. 

Ні, це заслуги Петра Конашевича-Сагайдачного. Однак, Вишневецький теж зробив чимало. Зокрема, збудував першу Запорізьку січ і наганяв жаху на татарів та османів, відбиваючи в них українських бранців.

Ні, це заслуги Петра Конашевича-Сагайдачного. Але й Кривоніс зробив чимало. Зокрема, вигадав встановлювати гармати на лафети, був майстром розвідки, партизанської боротьби, а сама згадка про нього сіяла жах серед польської шляхти.

Майже вгадали – але це вже друга значна перемога видатного гетьмана.

В жодному разі! Цю битву Хмельницький програв через зраду союзників. Але вже за рік повернувся, щоб взяти реванш у баталії під Батогом.

Звісно! Бойові дії тривали з 29 квітня по 16 травня 1648 року та завершилися нищівною поразкою Речі Посполитої. Дарма, що її військо мало втричі більше артилерії та краще озброєння – оперативні маневри і дипломатичний талант Хмельницького швидко звели цю перевагу нанівець.

Справді! «Маківку – за один день», – казали тоді в російському війську. Однак, бій тривав значно довше – з 29 квітня по 4 травня 1915 року. А вже невдовзі царські війська тікали на схід, не в силах втримати тактичну висоту.

А от і ні! Бо перший куплет цієї пісні звучить ось так:

«Ой на горі, на Маківці,
А там бились січовії стрільці.»
 

А от і ні! Бо перший куплет цієї пісні звучить ось так:

«Ой на горі, на Маківці,
А там бились січовії стрільці»
 

Авжеж ні! Цей символ нагадує нам про бій під Крутами. Попри невеликі масштаби, для УНР він став вирішальним – адже на 4 дні затримав просування більшовиків і дав українцям час зібратися з силами. Недарма сучасні історики порівнюють його з захистом Донецького аеропорту та навіть обороною Азовсталі.

Авжеж, цей символ нагадує нам про бій під Крутами. Попри невеликі масштаби, для УНР він став вирішальним – адже на 4 дні затримав просування більшовиків і дав українцям час зібратися з силами. Недарма сучасні історики порівнюють його з захистом Донецького аеропорту та навіть обороною Азовсталі.

Авжеж ні! Цей символ нагадує нам про бій під Крутами. Попри невеликі масштаби, для УНР він став вирішальним – адже на 4 дні затримав просування більшовиків і дав українцям час зібратися з силами. Недарма сучасні історики порівнюють його з захистом Донецького аеропорту та навіть обороною Азовсталі.

На жаль, більше. Адже, звільняючи території після Курської дуги, «совєти» мобілізували більшість місцевих чоловіків. Саме вони – часто без зброї, підготовки та навіть одностроїв, – стали основною силою при форсуванні Дніпра. Що це, як не ще один геноцид українського народу?

На жаль, більше. Адже, звільняючи території після Курської дуги, «совєти» мобілізували більшість місцевих чоловіків. Саме вони – часто без зброї, підготовки та навіть одностроїв, – стали основною силою при форсуванні Дніпра. Що це, як не ще один геноцид українського народу?

На жаль, так. Адже, звільняючи території після Курської дуги, «совєти» мобілізували більшість місцевих чоловіків. Саме вони – часто без зброї, підготовки та навіть одностроїв, – стали основною силою при форсуванні Дніпра. Що це, як не ще один геноцид українського народу?

Беріть вище! Щоб приборкати повстанців більшовики кинули в атаку 30 000 особового складу. Зокрема – полк кінноти, авіацію та 15 танків. Нерівний бій тривав 4 дні, після чого загони УПА розчинилися в лісах, ліквідувавши щонайменше 900 ворогів і 5 танків.

Беріть вище! Щоб приборкати повстанців більшовики кинули в атаку 30 000 особового складу. Зокрема – полк кінноти, авіацію та 15 танків. Нерівний бій тривав 4 дні, після чого загони УПА розчинилися в лісах, ліквідувавши щонайменше 900 ворогів і 5 танків.

Саме так! Щоб приборкати повстанців більшовики кинули в атаку 30 000 особового складу. Зокрема – полк кінноти, авіацію та 15 танків. Нерівний бій тривав 4 дні, після чого загони УПА розчинилися в лісах, ліквідувавши щонайменше 900 ворогів і 5 танків.

Так, цей десантний корабель теж зберіг вірність Україні. Але «Черкаси» чинив спротив значно довше.

Так точно! Він не просто не здавався, а й декілька разів намагався прорватися у відкрите море. А після захоплення корабля окупанти ще тиждень не могли зняти з нього український прапор – заважав мазут, яким наші моряки завбачливо змастили флагшток.

Так, цей тральщик теж зберіг вірність Україні. Але «Черкаси» чинив спротив значно довше.

Промахнулись аж на тиждень! Насправді, щоб відтіснити загарбника за межі Київської області оборонцям знадобилося 38 днів – від 24 лютого до 2 квітня 2022 року.

Браво! Ще одна правильна відповідь до вашого результату.

Промахнулись аж на тиждень! Насправді, щоб відтіснити загарбника за межі Київської області оборонцям знадобилося 38 днів – від 24 лютого до 2 квітня 2022 року.