Стовбурові поверхні – це люди, які проводжають у шахту гірників і першими зустрічають їх на-гора.
Третього березня цього року в Покровську пролунав сигнал тривоги. Стовбурові поверхні дільниці ШТ Наталія Радченко й Тетяна Грицишина якраз були на зміні. У шахті під землею знаходилися гірники другої та третьої змін. І коли надійшла команда підняти людей на-гора, жінки не розгубилися, діяли чітко та швидко.
Наталя Радченко
– Людей видавали без зупинки, працювали обидві кліті. Щойно хлопці підходили, ми тут же піднімали їх на-гора. Головне – організованість, спокій і жодної паніки. Всі гірники були виведені на поверхню. Спрацювали швидко та чітко, – згадує Наталя.
Жінки зізнаються, що хвилювалися, але швидко впоралися з почуттями та взяли себе в руки. Адже найголовніший ворог у надзвичайних ситуаціях – це паніка. Її одразу слід відкидати й зберігати спокій.
Наталія Радченко та Тетяна Грицишина вісім років працюють пліч-о-пліч. Жінки знають свою справу досконало, розуміють одна одну з пів погляду. Робочий день стовбурового поверхні розписаний похвилинно. Опустити зміну, підняти попередню, опустити вантаж чи робітників ремонтної групи дільниці «Клітьовий комплекс» для перевірки ствола. І так по колу.
Все життя Наталії Радченко пов'язане з шахтою. Починала свій трудовий шлях на будівництві шахти Білозерської. Потім прийшла до шахтоуправління. Тоді якраз пустили в експлуатацію ВПС-2. Зараз працює стовбуровою поверхні на головному стовбурі. Змінила свою маму, котра вийшла на заслужений відпочинок. Вона чверть століття віддала шахті, тож тепер може бути спокійною, адже «рукоятка» – у надійних руках. Чоловік, син і брати Наталі теж пов'язані з шахтоуправлінням.
– У нашій роботі головне – дисципліна та зібраність, адже ми відповідаємо за життя людей. Крім того, дуже важливо вміти спілкуватися, від нашого настрою залежить, як мине робочий день шахтаря. Я завжди кажу хлопцям: «Щасливої зміни та доброї дороги». За кожну людину хвилююся, адже повз нас не пройде жоден гірник. Ми всіх зустрічаємо та проводжаємо. – Наталія РАДЧЕНКО, стовбурова поверхні дільниці ШТ, ШУ «Покровське».
Тетяна Грицишина
Майже всіх працівників, які опускаються на головному стовбурі, вона знає не тільки в обличчя, а й за іменами. І навіть друге покоління гірників, котре прийшло на зміну своїм батькам. Починала ще за знаменитого начальника дільниці ШТ Івана Чистика. Він передав свій досвід не одній сотні людей. Наталя з теплотою згадує свого наставника. Тепер уже й сама виховала кілька учнів, зокрема свою напарницю – Тетяну Грицишину.
– Потрібно вміти знаходити спільну мову з колегами. Головний секрет у роботі стовбурового – взаєморозуміння. Ми відповідаємо за свою кліть та за своє робоче місце. Але коли йде великий потік людей, то з пів погляду, за рухом рук і виразом очей ми повинні розуміти одне одного. Тільки так буде організована й чітка робота, – ділиться професійними секретами Наталя.
Тетяна Грицишина за своєю першою професією далека від шахти. Вона працювала в ательє з пошиття хутряних виробів. Була модельєром головних уборів. Але зі зміною політичного устрою її професія втратила актуальність. Ательє закрилося, людям стало не до хутряних шапок, тому жінці довелося шукати іншу роботу. Творчу професію модельєра Тетяна змінила на фізичну. У шахтоуправлінні починала гірничим робітником, потім вивчилася на стовбурового поверхні.
Тетяна зазначає, що спілкуватися з шахтарями навіть простіше, ніж з її колишніми клієнтками. Тим паче, що чоловіки завжди готові допомогти, якщо цього вимагає ситуація. Наприклад, підштовхнути у кліть вагонетку чи майданчик із металом для спуску в шахту. За одинадцять років роботи Тетяна жодного разу не чула поганого слова на свою адресу. Її чоловік також шахтар, працює гірничим майстром на дільниці ШТ шахти «Центральна». Тож у подружжя багато спільних тем для спілкування.
Сьогодні всі герої нашої невеликої розповіді працюють на своїх підприємствах і роблять усе, що від них залежить, щоб у нашу країну прийшов мир.
– Я спостерігала за «рукоятницями» збоку, їх робота видалася мені більш цікавою. Тому перевчилася й не шкодую про це. Звикла дуже швидко, мабуть, просто настав час рухатися далі. Спочатку сумувала за своєю першою спеціальністю. Хоча і в індивідуальному пошитті, і тут, працюючи з шахтарями, потрібен підхід до кожної людини. Тому досвід модельєра мені дуже допоміг попервах. – Тетяна ГРИЦИШИНА, стовбурова поверхні дільниці ШТ, ШУ «Покровське».
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
