За дев’ять місяців війни сотні тисяч українців були змушені покинути рідні оселі та вирушити в пошуках безпеки в інші регіони країни або за кордон. Прифронтовий Кривий Ріг прихистив у себе 75 тисяч переселенців, приблизно 4000 людей зупинилися в сільській місцевості навколо міста. Група Метінвест активно долучилася до облаштування всім необхідним місць розселення людей – від постільної білизни й побутової техніки до забезпечення продуктами. Петрівська територіальна громада Кіровоградщини, що межує з Криворіжжям, стала другою домівкою для 1500 вимушених переселенців. На початку серпня з обстрілюваного Слов’янська сюди виїхала й багатодітна родина Пристинських. Про евакуацію, облаштування в селищі Петрове та підтримку, що надав Метінвест, розповіла Олена Пристинська.
Пані Олена – вчителька інформатики та мама трьох дітей. Її робочий день починається щоразу приблизно однаково: «Доброго дня! Мене звати Олена Сергіївна. Зараз ми з вами швиденько розглянемо нову цікаву тему. Потім я поясню, що ви будете виконувати та спробуємо трішечки попрацювати». На холодильнику розміщений розклад усіх учнів.
– Це нашої маленької третьокласниці – спочатку заняття онлайн, а потім самостійне вивчення. Це мій розклад і нашого дев’ятикласника. У нього всі уроки онлайн, вчиться до другої години. Я вчителюю у двох школах, тому ось тут кружечком обведена та, яка в Слов’янську. Решта – старші класи Петрівської гімназії.
Я шукала можливості евакуюватися зі Слов’янська. Потрапили на рейс, який вивіз нас у броньованій капсулі з Райгородки. Це була така програма допомоги багатодітним родинам. Виїжджали ми на початку серпня. Чоловік – викладач, міг працювати дистанційно, але на той час уже не було інтернету. Остання крапля – це «прильоти» дуже близько від нас, діти були налякані.
Сіли в автобус у Слов’янську. Нас було кілька людей, а далі ми ще забирали інших з Краматорська, Костянтинівки. Дві-три доби пробули в Дніпрі, а далі вже нас привезли в Петрове, де в гімназії розташували шелтер. Нам тут дуже сподобалось. Є багато спортивних і дитячих майданчиків, магазини, ринок – усе поряд і зручно.
У шелтері в гімназії нам одразу надали все необхідне: чашки, тарілки, ложки, виделки, мікрохвильовку, чайник. Від проєкту «Рятуємо життя» отримали сушарку, постільну білизну та продуктові набори. Сушарка дуже допомогла, бо коли дощ, одяг малого часто бруднився. А продуктових наборів вистачило не на один місяць. У пакунках було дуже багато продуктів першої потреби: каші й вермішель, цукор, олія. На той момент усе це дуже допомогло. Знаєте, Петрове – це як Слов’янськ у мініатюрі. Є все, що й у нас вдома, але наше місто більше, довші відстані, а тут усе компактно, – ділиться враженнями Олена ПРИСТИНСЬКА.
Партнерська співпраця між Петрівською громадою та Метінвестом має багаторічну історію. У мирні часи компанія інвестувала в розвиток інфраструктури сільської місцевості, медицини, освіти й спорту. Саме завдяки цьому сьогодні Петрове є комфортним для проживання сучасним селищем. Від початку повномасштабного вторгнення вектор соціальної допомоги змінився, бо стали іншими потреби.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
