У 2022 році володарями почесного звання «Людина року цеху» стали 14 найкращих працівників Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Серед них – Олег Банасевич, майстер залізничного цеху. Однак минулого року він не провів жодної робочої зміни на комбінаті. Головний сержант взводу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Банасевич у цей час захищав країну на передовій.
Замість пікселя та берців сьогодні він знову на роботі носить спецодяг. Чоловік небагато розповідає про тривалу війну, у якій сам брав участь. Тепер більше читає зведення, спостерігає за зміною ситуації на фронті, постачанням зброї, робить власні висновки. Через поранення та контузію 5 грудня Олега Банасевича комісували й зняли з військового обліку. Тоді він повернувся майстром до рідного залізничного цеху.
– Я сам інгулецький. Тому вибір місця роботи для мене був очевидним. У 1993 році я прийшов на ІнГЗК помічником машиніста електровоза. А далі робочі будні, навчання, переведення на посаду машиніста. Згодом, через обмеження за станом здоров’я, мусив полишити електровоз та піти працювати майстром, як от і тепер. Хіба міг тоді подумати, що доведеться залізничну справу змінити на військову, – згадує Олег БАНАСЕВИЧ.
Піти до війська чоловік вирішив у 2016 році, у період затяжного воєнного протистояння. Потрапив до 17-ої окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка. Воював протитанкістом у Луганській області поблизу Троїцького та Попасної. Два роки потому служив за контрактом у 74-му окремому розвідувальному батальйоні. Розповідає, що тоді українська й російська сторони вели позиційну війну, стримуючи одна одну зброєю.
– Початок повномасштабної війни ми з побратимами зустріли за 15 кілометрів від російського кордону на Харківщині. Усі вже мали чималий досвід і відчували ворога, але до останнього не вірили в те жорстоке безумство, яке розв’язала росія. Протягом служби я весь час був на «нулі». Порівняно з попередніми роками протистояння, у 2022 році інтенсивність і тривалість обстрілів збільшилася колосально, – розповів Олег БАНАСЕВИЧ.
А ще він вважає, що несумірно зросла військова майстерність і мотивованість української армії. Чоловік упевнений у нашій перемозі та говорить, що ця війна, як і будь-яка інша, завершиться за столом переговорів. Проте це станеться тоді, коли наші переваги на фронті та в озброєнні будуть беззаперечними. А потім Україна має перетворитися на державу з потужною сучасною армією, надійною системою ППО й сильною економікою. Маючи поряд такого агресивного сусіда, ми повинні стати міцним форпостом, бо іншого виходу просто немає.
Наразі Олег Банасевич знайшов точку опори в мирній роботі. Руки воїна потроху відвикають від зброї. Відпочивати їм ще зарано, вважає чоловік, адже треба працювати – і за себе, і за тих хлопців з цеху, з підприємства, які тепер на фронті. А після перемоги буде велика робота з розбудови щасливої та безпечної країни для українців.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
