Я завжди за співпрацю і ніколи за протистояння. Я за побудову, а не за руйнування. Перше, що цінується у нашій команді, - це щирість. Те, на що звертають увагу, - розвиток компетенцій, а не лише кількісно-якісних показників. Якщо ти скажеш свою думку, відмінну від інших, - це буде ОК. Якщо вона відмінна від думки керівництва - це також ОК. 

І це так приємно. Коли твою думку чують. Коли її враховують, а якщо ні - то завжди пояснюють "чому?". Коли її запитують. За цей рік у мене відбувся компетенційний стрибок. Не лише у сфері юриспруденції: від якихось ніби дрібних речей (на кшталт ведення ділової переписки чи перевірки надійності контрагентів) до розвитку емоційного інтелекту по всіх параметрах. Це приємно - бути серед тих, хто скаже: "Сейчас мы не ищем, кто виноват. Мы принимаем решение, что делать с этим дальше". 

Ми - це про рух уперед, до кращого і найкращого. Я росту і я росту у команді. Професійній. Ретельно відібраній. Вимогливій. Чесній. Я зростаю. І я зростаю у команді, що є для мене сім'єю - де я почуваю себе донькою про ріст якої дбають. Про визначеність якої дбають. Про впевненість і стабільність якої дбають. 

Де хочуть чути, ким ти себе бачиш, і готові приймати найрізноманітніші відповіді, а не лише шаблонні клятви корпорації. Я завжди повертаюсь з роботи дуже втомленою. Але з легкістю серця повертаюсь кожного ранку туди - до цих Людей. 

Чи знайшла я себе? Я знайшла себе нинішню і віднайду себе майбутню. І шукаю я точно там, де потрібно. Недарма ж кажуть: "Shoot for the Moon. Even if you miss you'll land among the stars". І я знаю: мене теж шукали - не менш ретельно, ніж шукала і я. Схоже, це любов з першого погляду. І ні, саме любов, а не закоханість - різниця вона ж так очевидно відчутна. Дякую кожному, хто поряд. Дякую тим, хто повірив у мене.