Історії вцілілих 03.01.2023 Читати 7 хв

«Моя точка опори»: історії незламних українців

2022-й рік приніс Україні та українцям найскладніше випробування – випробування війною. Однак ми вистояли, бо мали власні точки опори чи стали надійною підтримкою для інших. 

До нового року Метінвест провів конкурс, де кожен міг поділитися власною історією незламності, розповісти про свою точку опори. Переможці отримали знакові подарунки – унікальні браслети з останньої довоєнної партії сталі Азовсталі. А ми ділимося з вами кращими «оповідками стійкості» від  учасників конкурсу. 

Переможець в інстаграмі

ledi_svet_

Я не можу себе назвати завзятим фанатом городу, але цього року саме город був моєю точкою опори. Часом доводилось саджати і під звуки сирен повітряної тривоги. Але коли бачиш результат, коли наливаються сонечком помідори та яблука, стає спокійніше! Село стало, особливо цього літа, антидепресантом.

А ще велика радість поділитися з тими, хто потребує, хто втратив домівку (біля нас родини з Харкова, які обживали сільські хати), зі старенькими сусідками, батьками, друзями.

Цього літа не було моря, не було прогулянок лісом. Але були: свій врожай, були смачні банки зі смачними соками та варенням. Які і зараз є підтримкою для родин з Харкова. Були грядки, було синє небо.

Людина може все, якщо є бажання. Нехай у вас завжди буде бажання ЖИТИ, ЛЮБИТИ І ВІРИТИ!

Переможець у фейсбуці

Олександр Буткевич

Кожному потрібна підтримка. Особисто у мене є декілька точок опори. Моя точка опори – це сім'я, яка мене підтримує та дає сил допомагати іншим. Моя точка опори – це злагоджена робота нашої волонтерської команди, яка, працюючи у гуманітарному штабі молодіжної організації комбінату Запоріжсталь, підтримує вимушених переселенців із тимчасово окупованих територій та воїнів-героїв із лав ЗСУ та ТРО. Моя точка опори – це захисники України, які зараз виборють нашу незалежність та право на існування по всій території нашої країни.

Українці незламний та величний народ. Перемога неодмінно буде за нами.

Слава Україні! Героям Слава!

Вибір журі

koksenuk

24.02.2022 р. – це та дата, яку не забудуть ніколи, це та дата, яка змінила життя мільйонів за одну мить, це та дата, з якої почала проливатись кров на нашій землі. Ми ніколи цього не вибачимо.

З першого дня війни з жінками мікрорайону вирішила, що поки українські чоловіки захищають рідну країну від загарбників, жінки мають забезпечувати їм надійний тил. Ми, жінки, не можемо спокійно спостерігати за тим всім, що відбувається в нашій країні. Тому годуємо наших хлопців зі Збройних Сил України і тих, які пішли в тероборону. Щодня виготовляємо вареники та пиріжки. Необхідне приладдя – ножі, качалки, дощечки, каструлі – принесли з дому. З собою на поміч беремо дітей, рідних. Волонтери ж допомагають нам із забезпеченням необхідних продуктів. Окрім вареників, сала, овочів та солодощів спаковуємо також консервовані продукти. Їжу сортуємо і веземо до воїнів територіальної оборони громади. Тішить, що наші люди щедрі, добрі, готові до дії. Ми забезпечимо їм тил.

У спортзалі місцевої школи плету маскувальні сітки. Адже сітки на фронті потрібні завжди і багато. І не вистачає їх з самого початку війни й до нині. Хоча б тому, що ніякими нормативами не передбачена сьогоднішня реальна довжина фронту з її сотнями кілометрів окопів, небезпечних «переходів», вогневих точок, спостережних пунктів. Маскувальна сітка – це життя. За рахунок того, що ворог не бачить конкретно, що відбувається в даний момент. Навіть якщо чітко знає локацію. Не можна нанести удар відразу «всюди». Стріляють там, де чітко є куди і по кому стріляти. Сітка дає можливість переміщатися по позиціях і між позиціями зі значно меншим ризиком потрапити під снайперський вогонь. Сітка потрібна скрізь. Все, що може бути замасковано, має бути замасковано. Це підвищує шанси на життя. У будь-який момент знаходження на передовій і на фронті взагалі.

Вкотре переконуюсь, що в єдності – сила! Вірю в перемогу та ЗСУ!


Заохочувальні подарунки

savenko.olja

Моє місто. Моє місце сили. Моя точка опори. Місто, яке все ще живе, хоч зовні від нього мало що залишилось. Місто, яке вірить та чекає на повернення своїх дітей. Місто, яке обов'язково відродиться та розквітне з новою силою. Місто, яке тепер будуть оберігати тисячі янголів.

Маріуполь тримається, тримаємось і ми. Найлагідніше море, найказковіші заходи сонця, найрідніші вулички. Ці спогади в нас ніхто не забере, але ми обов'язково створимо і нові. У нашому рідному українському Місті Марії. 

nena.doslez

Моя точка опори – це нестримне, безмежне бажання повернутись додому. Місяць у блокадному Маріуполі під нескінченними обстрілами назавжди змінив наше життя. Нас намагались зламати, але натомість ми всьому світові довели, що всі ми зі сталі. Коли я дивлюсь фото понівеченого міста, замість сліз у мене злість та бажання якнайшвидше повернутись та відновлювати місто. Кожен день кожен українець робить все для перемоги. І ми обов'язково повернемось, бо ми зі сталі і нас не зламати.

zhir.killer

Наша країна – моя точка опори. Зараз ми сильні як ніколи! Зараз ми єдині як ніколи! Зараз ми незламні як ніколи! Ми повернемо кожен міліметр нашої землі, бо ми боремось за своє майбутнє. Все буде Україна.

Іван Рубан

Можна зруйнувати наші будинки – але неможливо зруйнувати нас, бо всі ми зі сталі. Можна зруйнувати наші будинки, де ми виросли, але неможливо стерти з пам'яті наше щасливе життя у вільній країні. Моя точка опори – це бажання жити у вільній країні і в  рідному місті. 

Олена Красуля

Війна досконало змінила життя, змінилися пріоритети, звички... Звикаєш до частих відключень світла, інтернету, зникнення зв'язку, здригаєшся і лякаєшся від вибухів та шороху. Боїшся кожної ракетної атаки. Але ворогу нас ніколи не здолати, бо ми великий, сильний та незламний УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД! Зараз для мене точками опори є моя родина, робота та, звичайно ж, ЗСУ.

Родина – це тил та оберіг. Робота в команді професіоналів Метінвесту дозволяє не тільки стати частиною руху підтримки економіки України, але й робити те, що подобається, здобувати нові знання, досвід, знайомства, розвиватися. А ЗСУ – це янголи, які оберігають нас та нашу країну, незважаючи на те, що ще вчора це були наші сусіди, колеги, знайомі, родичі. Дивлячись на них, бачиш мужність, силу, нескореність. Це і є моя точка опори. Кожного дня, надихаючись такими героями, рухаєшся вперед, бо знаєш, що перемога не за горами і вона залежить від кожного з нас!

Щире слово 

Віталік Лебедь

Моя точка опори – це моя велика дружна родина, моя рідна Україна, люди, що мене оточують, моє місто, а також музика. Музика надихає, мотивує, заряджає на позитив. Допомагає в роботі, спонукає до нових творчих ідей. Ми, українці, – незламні, креативні, прогресивні, ми подолаємо всі труднощі, всіх ворогів, відновимося, як той птах Фенікс з попелу, станемо ще сильнішими.

Вікторія Українська

Моя точка опори – це моя робота в компанії Метінвест Бізнес Сервіс. Чому саме так?  Тому що її підтримку я відчуваю впродовж чотирьох років. Підтримку для моєї сім'ї, особливо для сина. Підтримку у моїй волонтерській діяльності. Підтримку для тисячі Маріупольців, які змушені були покинути свої домівки та рідне місто. Особисту підтримку для себе, бо завдяки моїм керівникам я мала можливість потрапити до проєкту «Незламна мама», щоб отримати сили та оцінити, наскільки цінне життя! Тому моя точка опори – це моя улюблена робота.

zirkamagic

Моєю точкою опори у перші дні стала допомога та підтримка ЗСУ, переселенцям, біженцям, потребуючим хворим з Київщини, діткам, що з батьками тікали від війни, покинутим кішкам, знаходження житла переселенцям, а ще дзвінки підтримки тим, кому було складно та страшно. Для себе у перший день війни на сімейній нараді вирішили, що ніхто нікуди не їде – залишаємося і робимо усе, що в наших силах. На світлині ( вона звичайно далеко не інстаграмна – нам тоді було не до того ) колектив нашої бібліотеки за плетінням маскувальних сіток для наших воїнів. У бібліотеці до вересня функціонував штаб, куди приходила гуманітарна допомога, де ми сортували речі та ліки. Тож особливо думати про себе і свої проблеми було ніколи, адже у багатьох була набагато складніша, а часом трагічна ситуація. Не люблю хвалитися та й особливого героїзму у своїх діях не вбачаю – просто так було потрібно і все.

Вірю в наші ЗСУ та нашу перемогу. Усе буде Україна.

Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.