Forbes уперше презентував рейтинг «20+5 найбільших інвесторів країни». 20 учасників цього рейтингу вклали під час великої війни в розвиток бізнесу 173 млрд грн ($5 млрд).
Чому це важливо?
Капітальні інвестиції – це не лише про розвиток компаній, це про зростання та майбутнє економіки. Частка інвестицій у ВВП упродовж пʼяти довоєнних років становила в середньому 15%. Нормою так званого розширеного відтворення є показник у 20% і вище. Якщо менше – економіка проїдає власне майбутнє. Фактично це означає повільне згортання економічних перспектив країни. У 2023 році завдяки активності бізнесу й значним держінвестиціям насамперед в оборону цей показник становив 17%.
Бізнес нарощує оберти: у 2023-му найбільші 20 інвесторів із нашого списку збільшили CAPEX на 33%. Це мало чи багато? На перший погляд, маємо зростання на третину. З іншого боку, номінальний ВВП зріс не набагато менше – на 25%.
Проблема української економіки, яку підсвічує цей рейтинг, – мала кількість великих інвесторів. На нашу двадцятку найбільших інвесторів припадає 25% усього CAPEX бізнесу в країні. Друга хронічна проблема – брак нових іноземних інвестицій. Окрім «аксакалів» та мобільних операторів, у рейтингу – жодного нового іноземця.
У двадцятці рейтингу, крім металургів та енергетиків, є аграрії, телеком-оператори, ритейлери, логістичні компанії та навіть мережа АЗС. Не варто забувати, що інвестиції великого бізнесу часто створюють продажі середнього та малого – через підряди будівництва, монтажу, постачання обладнання тощо.
Метінвест посів 2-ге місце в рейтингу найбільших інвесторів країни. Метінвест був би чемпіоном із великим відривом, якби видання складало цей список у 2021 році. Той рік був рекордно успішним для металургійного бізнесу Ріната Ахметова, й $1,3 млрд капінвестицій відображали амбіції Метінвесту. Війна завдала компанії прямих збитків на $3,5 млрд: зруйновано найбільші меткомбінати «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча.
CAPEX компанії у 2022-2023 роках склав 22,7 млрд гривень.
«Інвестиційна стратегія Групи сфокусована на збереженні працездатності активів», – відповіли в пресслужбі компанії. На це щороку виділяють понад $300 млн. За час війни – $659 млн. Але додають, що Група все ж таки працює над підготовчими етапами ключових стратегічних проєктів.
На 2024-й запланований обсяг капінвестицій на рівні минулого – близько $319 млн.
Що від того Запоріжжю?
У Запоріжжі працюють одразу кілька підприємств компанії: «Запоріжсталь», «Запоріжкокс», «Запоріжвогнетрив» та Запорізький ливарно-механічний завод. До речі, під час повномасштабного вторгнення ці підприємства принесли у державну скарбницю 5,5 млрд гривень, зокрема 1,6 млрд гривень – у місцеві бюджети.
Раніше Запоріжсталь повідомляв, що під час повномасштабної війни спрямував на підтримку власних виробничих потужностей понад 1,2 млрд гривень. Основну увагу приділили аглодоменному переділу – доменним печам та агломашинам, а також очисному устаткуванню, яке працює в комплексі із виробничим і забезпечує очистку повітря на рівні законодавчих норм. У 2024 році на Запоріжсталі передбачено реалізацію програми капітальних інвестицій на загальну суму близько 1 млрд гривень. Варто зауважити, що об’єми виробництва на підприємстві впали вдвічі: раніше Генеральний директор Запоріжсталі Роман Слободянюк підтвердив, що комбінат виробив чавуну, сталі та прокату за 2022-2023 рр. стільки ж, скільки за один 2021-й.
Запоріжкокс також модернізував своє обладнання – зокрема, раніше завод повідомляв про капітальний ремонт коксової батареї №2. Роботи проводять в умовах діючого виробництва, головний очікуваний ефект – подовження терміну експлуатації батарей та зниження навантаження на навколишнє середовище. Завод підтвердив, що з початку 2022 року на капітальне оновлення парку коксових батарей спрямував понад 276 млн гривень.
