Про головні виклики для українських металургів на європейському ринку та можливі шляхи їх подолання розповів генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков на бізнес-саміті «ЄС – Україна 2026: On the Road to URC», що пройшов у Брюсселі.
Саміт, присвячений посиленню економічної інтеграції України до ЄС, став майданчиком для обговорення відбудови та інвестицій у стратегічні галузі економіки. Він зібрав понад 140 спікерів, серед яких високопосадовці з Європейської комісії та уряду України, представники міжнародних фінансових інституцій та провідних українських компаній. Організатори події – Європейська комісія, уряди України та Польщі та European Business Summits.
Юрій Риженков узяв участь у панелі «Промисловий Рамштайн»: оснащення української промисловості для відновлення, стійкості та інтеграції до ЄС», що відбулася в межах «Промислового діалогу Україна–ЄС». До дискусії долучилися заступниця гендиректора DG GROW Єврокомісії Мейв Руте, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, а також представники компаній Інтерпайп, KfW та Deloitte.
За словами гендиректора Метінвесту, компанія вже близько 20 років працює з ЄС, і весь цей час саме європейський ринок залишається найбільшим напрямом збуту – туди постачається близько 50% продукції.
«Ми добре знаємо, як працювати на ринку ЄС і взаємодіяти з регуляторною системою. Водночас завжди існували значні виклики, зокрема, пов’язані з обмеженням імпорту готової металопродукції. У 2022 році Євросоюз скасував ці обмеження для України, і ми фактично стали частиною єдиного ринку ЄС у постачанні сталі. Крім того, в нещодавніх документах Єврокомісії щодо квот Україна вже розглядається як окремий випадок, і ми бачимо підтримку з боку Європи протягом останніх років», – сказав Юрій РИЖЕНКОВ.
Серед викликів, що ускладнюють інтеграцію українських металургів у європейську промисловість, він назвав запроваджений на початку року Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
«CBAM створює для нас серйозні виклики. Ми усвідомлювали це й заздалегідь готувалися до запровадження механізму. Ще у 2021 році ми оголосили про два проєкти з декарбонізації в Україні. Проте війна в країні унеможливлює масштабні інвестиції, і це значно погіршує наші позиції порівняно з європейськими конкурентами. Разом із глобальною енергетичною кризою, логістичними труднощами та складними умовами ведення бізнесу в Україні CBAM суттєво погіршує умови роботи. Сьогодні це один із найбільших викликів у взаєминах України та ЄС», – вважає СЕО Метінвесту.
На його думку, одним із можливих рішень може стати відтермінування платежів у межах CBAM або спрямування надходжень від дії механізму на модернізацію та декарбонізацію української промисловості.
«Існує кілька шляхів, відомих нашому уряду, що можуть у середньостроковій перспективі покращити ситуацію та дати українській промисловості можливість адаптуватися. Ми не просимо особливого ставлення – ми просимо часу, щоб упорядкувати внутрішні процеси», – додав Юрій Риженков.
Гендиректор Метінвесту переконаний, що протягом наступних 10 років Україна стане членом ЄС, інтегрується в європейську сталеливарну та гірничодобувну промисловість і, завдяки своїм ресурсам, зробить внесок у декарбонізацію Європи.
«Важливо, щоб і ЄС, і Україна сприймали одне одного як партнерів та бачили взаємну вигоду від євроінтеграції України. Ми хотіли б, щоб нашу компанію розглядали як партнера в нових проєктах і напрямах розвитку. За такого підходу ми зможемо рухатися вперед», – наголосив Юрій Риженков.
