Адаптація українського екологічного законодавства до жорсткішого європейського – процес тривалий і непростий. Навіть у теорії, не кажучи вже про практичний бік справи. Про те, як бізнесу перевести виробництво на роботу за європейськими нормами, розповів начальник Управління з охорони навколишнього природного середовища Групи Метінвест Владислав Білоус на Міжнародному форумі для сталого розвитку GREEN MIND.
Він поділився секретами успішного переходу на євростандарти, які використовує Метінвест. Модернізація виробництва призводить до скорочення обсягів забруднюючих речовин. Метінвест поступово переводить свої виробничі потужності на більш сучасні технології, замінюючи мартенівські печі конвертерами. У 2011 році повністю виведено з експлуатації мартенівський цех комбінату «Азовсталь», а у 2015 році зупинено і мартенівський цех ММК імені Ілліча. Крім того, на комбінаті «Запоріжсталь» побудовано та введено до експлуатації нову травильну лінію в цеху холодної прокатки №1, завдяки якій повністю припиняється скидання промислових вод від роботи цеху до річки Дніпро, а також на 83% скорочуються викиди парів сірчаної кислоти в атмосферу.
При оновленні техніки варто спочатку використовувати найсучасніші системи очищення (або резервувати місця в схемі очищення для наступних щаблів або блоків). Саме такі використовуються під час реконструкції газоочисної системи аглофабрики ММК імені Ілліча. Це найбільший екологічний проєкт за історію незалежної України. Як підрядну організацію залучено італійського виробника газоочисного обладнання Termokimik Corporation, який має великий досвід у забезпеченні дотримання стандартів ЄС.
Внутрішні екологічні аудити та проєкти створення локальних систем моніторингу допоможуть визначити найвужчі місця, щоб сфокусуватися на них ще до впровадження державної системи. На всіх підприємствах Групи щотижня природоохоронні служби проводять внутрішні аудити, що дублюються щорічними аудитами керівної компанії. На підприємствах Кривого Рогу в межах міської екологічної програми реалізується проєкт із придбання та монтажу стаціонарних постів для спостереження за станом атмосферного повітря у зоні впливу підприємств.
Звісно, бізнесу не обійтися без підтримки держави. Насамперед потрібна проста та прозора процедура видачі дозвільної документації, яка враховує інтереси й місцевих громад, і підприємств. «Незважаючи на те, що багато серйозних екологічних проблем було закладено в Україні задовго до виникнення не лише підприємництва, а й природоохоронного законодавства, приватний бізнес змушений, користуючись лише своїми ресурсами, справлятися з ними, очікуючи лише на посилення тиску з боку держави та громадськості», – зазначив Владислав Білоус. На його думку, варто переглянути принципи взаємодії підприємств як з органами влади, так і з місцевими спільнотами та, найголовніше, з міжнародними організаціями, які надають фінансову підтримку у вигляді позик або на безповоротній основі.
