Чіткі цілі, впевненість у перемозі України та небайдуже серце – все це поєднує в собі маріуполець Дмитро Ксеніта, фахівець комбінату Запоріжсталь, а з початку війни – волонтер центру допомоги переселенцям Метінвесту.
Дмитро КСЕНІТА
З початку повномасштабного російського вторгнення Запоріжжя стало справжнім хабом для переселенців і великим волонтерським центром для нужденних. Щодня в місто прибувають люди з тимчасово окупованих територій та населених пунктів, де тривають бойові дії. Тікаючи від жахіть війни, вони чекають допомоги від небайдужих запоріжців.
Однією з найпотужніших волонтерських команд Запоріжжя стали працівники металургійних підприємств Групи Метінвест. Щодня вони зустрічають переселенців, годують їх гарячими обідами й надають тимчасовий притулок. Крім цього, у волонтерів вистачає часу збирати й передавати гуманітарні набори до міст, де йдуть бойові дії, а також ліки та обладнання для медзакладів.
Один із волонтерів Метінвесту, який надає допомогу людям з перших днів війни, – начальник управління надійності обладнання комбінату Запоріжсталь Дмитро Ксеніта. Сам він із Маріуполя, але з вересня минулого року працює в Запоріжжі, тоді як його родина продовжувала жити в Маріуполі.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Дмитро Ксеніта одразу ж став волонтером. Тоді він навіть не міг подумати, що зовсім скоро йому треба буде рятувати власну родину. Перебуваючи в Запоріжжі, чоловік намагався евакуювати рідних із Маріуполя, де точилися важкі бої.
– 24 лютого моя родина знаходилася в Маріуполі. Ми пережили 2014 рік у цьому місті, тому не дуже квапилися виїжджати. Думали, що обстріли закінчаться, повернеться мирне життя. Але з кожним днем ситуація лише погіршувалася. Наша квартира знаходилася на лівому березі Маріуполя, і перші важкі бої почалися саме там. Обстріли йшли майже цілодобово, тому виїхати було дуже складно. Моя родина почала чекати гуманітарних коридорів. Я особисто їздив до цих колон, говорив із водіями, брав їхні контакти, щоб контролювати процес виїзду моїх рідних. Але, на жаль, усі ці колони в місто не пропускали, – згадує Дмитро. – Водночас ситуація в місті погіршувалася. Десь 1-2 березня, коли я став розуміти, що місто беруть в оточення, я зв’язався з рідними і сказав, щоб вони терміново виїжджали. Вони послухалися мене, переїхали в центр і збиралися виїжджати з міста, але їх не випустили через обстріли. Тоді вони поїхали в село до друга мого батька. В його двокімнатному будинку жили 14 людей. А вже 12-13 березня я дізнався, що й це село почали просто стирати з лиця землі, але додзвонитися до рідних я не міг – зв’язку не було. Вже 16 березня вони вийшли на зв’язок. У цей момент вони вже їхали трасою. Це не був зелений коридор, вони їхали зовсім іншим маршрутом. За 6 годин вони вже були в Запоріжжі.
Допомагаючи родині на відстані, волонтер не припиняв надавати допомогу переселенцям у Запоріжжі. Разом із командою Метінвесту він зустрічав переселенців зі свого рідного міста. За словами Дмитра, приблизно 80% із них – його знайомі. Спілкуючись з маріупольцями, він помітив, що війна дуже змінила їх.
– Люди приїжджають в іншу реальність. Я на своїх рідних це теж помітив. Ті, хто врятувалися від війни, трохи замкнені. Повернути їх до нормального життя, допомогти забути пережите жахіття – наша волонтерська місія. Найжахливішою, за словами жителів Маріуполя, була інформаційна блокада. Люди просто не знали про те, що відбувається в Україні. Їх закликали залишатися в місті або виїжджати в інший бік, – розповів Дмитро КСЕНІТА.
«Не можу кинути все і поїхати»
Евакуювавши родину, сам волонтер залишився в Запоріжжі, де продовжує щоденно працювати на благо інших. Не злякав його й ранковий обстріл, який пережило Запоріжжя 25 травня. Через влучання ракети в торговий центр постраждала квартира волонтера.
– У помешканні вилетіли всі вікна, зараз вставляю нові. Я, на щастя, цілий. Коли мої рідні дізналися про ці ракетні обстріли, то дуже переживали за мене, говорили, щоб я все кидав і їхав. Але я не можу так. Тут треба людей зустрічати, допомагати їм. Наплив переселенців дуже великий, і треба допомогти кожному, хто цього потребує, – зазначає чоловік.
За словами Дмитра, найважче в роботі волонтерів – не падати духом.
– Волонтер – це не так фізичне, як дуже велике психологічне навантаження. Більшість людей, які приїжджають, хочуть виговоритися, розповісти про те, як їм важко. Багато хто плаче. Це дуже складно, тому ми намагаємося переводити розмову на позитивні теми, викликати в людей посмішку та розслабити їх, щоб вони хоч трохи відчули себе комфортно. Таким чином, ми трішки психологами працюємо. Оптимізм і віра – це те, що нашій команді допомагає не падати духом, – зауважив Дмитро КСЕНІТА.
Ще один важливий напрям роботи волонтерів Метінвесту – інформаційна допомога. Адже люди, які вирвалися з інформаційної блокади, часто не знають, куди вони можуть звернутися.
– Мені часто в Facebook пишуть люди з запитаннями: «Куди можна звернутися?», «До кого подзвонити?», «Кому написати?», «Де оформити документи?». Запити різні, і ми намагаємося всі вирішити. До нас приїжджали люди з тваринами. Був випадок, коли і з п’ятьма кішками приїхали. Тому ми шукали і прихисток для тварин, і ветеринарні клініки. Комусь допомагали розбите скло в машині замінити. Також ми тримаємо зв’язок із запоріжцями, які готові прихистити переселенців чи надати якусь мінімальну допомогу. Наприклад, безплатно речі випрати. І волонтери, і прості мешканці об’єдналися заради допомоги іншим, – розповідає запоріжсталівець.
«Буду волонтерити і після перемоги»
Волонтер Дмитро Ксеніта також поділився своїми планами на майбутнє. Вони дуже прості, але надзвичайно важливі. Перше – працювати до перемоги, і друге – відбудувати рідний Маріуполь.
– Працювати я планую до перемоги, і навіть після неї. Адже із закінченням війни будуть люди, яким потрібна допомога. Волонтерити доведеться довго, адже нам ще країну слід відбудовувати. Також я хочу обов’язково повернутися до нашого українського Маріуполя. Буду всі сили вкладати в його відбудову, – поділився планами Дмитро.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
