Кисень Метінвесту сьогодні рятує життя тисяч українців, які хворіють на COVID-19. Життєво важливий газ виробляють чотири підприємства компанії. Серед них – комбінат імені Ілліча. Запрошуємо на віртуальну екскурсію кисневим цехом ММКІ, щоб подивитися, як випускають цей безцінний сьогодні газ і познайомитися зі співробітниками, які тут працюють.

Кисневий цех комбінату імені Ілліча щодня відвантажує в середньому 400 балонів газоподібного та до 15 тонн рідкого кисню. Для своєчасного наповнення та навантаження ємностей мобілізовано всі сили. На рахунку кожна пара рук допомагають також співробітники з інших підрозділів підприємства.

Повітророзподільна установка

У серці кисневого цеху ММКІ працює Андрій ЯЩЕНКО. Він провідний апаратник блоку повітророзподільної установки (ВРУ-60). Разом із колегами займається виробництвом кисню – рідкого та газоподібного.

 – У блоці відбувається поділ повітря на азот та кисень, – пояснює Андрій. – Рідкий кисень відбирається у спеціальну ємність, яка вантажиться в машину та відправляється до лікарень для завантаження кріобочок. Частина рідини подається на насос високого тиску, яким ми качаємо газоподібний кисень. Їм наповнюють балони.

Газоподібний кисень у балонах

На ділянці наповнювальної станції цеху балони заповнюють киснем, азотом, аргоном, а потім завантажують у машини. Вони їдуть до лікарень чи цехів підприємства. Робота у вантажників нелегка – кожен балон із киснем важить близько сотні кілограмів. На день передають 300-350 балонів.

Позмінно працюють чотири наповнювачі та один приймальник. І незважаючи на те, що робочі дні тепер напруженіші, ніж раніше, всі розуміють відповідальність.

– Наша робота дуже важлива. У кого хворіють близькі, знають, скільки на їхнє лікування йде кисню. Тому ми маємо працювати швидко та якісно, – вважає Сергій ОКСЮЗОВ.

Його колега Наталія СОРОКА працює на ділянці вже 42 роки. Вона приймальник балонів, стежить, щоб їх правильно завантажили, контролює розвантаження. Також готує документи для лікарень. Наталя каже: «Працювати стало важче, але найголовніше для нас – порятунок життів. Нічого не може бути важливішим».

Довго розповідати про свою роботу ніхто з працівників не має часу. Машини під'їжджають часто, іллічівці наповнюють балони, навантажувачі довозять їх до автотранспорту, а вантажники завантажують у причіп. Машини їдуть, щоб завезти їх туди, де без нього не вижити.

Кожен балон важить 70 кілограмів і вміщує близько шести кубометрів газу. Приблизно стільки і потрібно на добу пацієнту на ШВЛ. Це означає, що кожен балон – ще один день життя для хворого на COVID-19. Іллічівці це розуміють і, незважаючи на великий обсяг додаткової фізичної роботи, працюють не покладаючи рук.

– Постачання кисню восени збільшилося в рази порівняно з літніми місяцями. Якщо влітку ми відвантажували 50-70 балонів за день, то зараз сягає 600, – зазначив заступник начальника цеху за технологією Сергій МАКМАК. – Якщо попит на кисень продовжить зростати такими темпами, то намагатимемося збільшити обіг балонів, щоб повністю покрити потреби лікарень Маріуполя.

Рідкий кисень для кріодіжок

Зріджений газ перевозять кріогенними транспортувальними цистернами (ЦТК). Тонна рідкого кисню, проходячи через кріогенний випарник, перетворюється на 850 кубометрів газоподібної речовини – це приблизно добовий обсяг кисню для 141 хворого. До речі, газифікатори лікарням допоміг придбати Фонд Ріната Ахметова минулої зими. Завдяки таким перетворювачам вдалося наростити обсяги цінної речовини, що доставляється.