Митці – оголений нерв суспільства. Їх творами «говорять» цілі народи. Відколи увага цивілізованого світу прикута до Азовсталі – символу української стійкості, художники, музиканти й письменники зображають його в мистецтві. Такому ж пронизливому, як і біль мільйонів українців.
Тривалий час територія металургійного комбінату Азовсталь була останнім вільним шматком Маріуполя. Саме тут, в оточенні загарбників, які не мають ні честі, ні принципів, тримали оборону українські військові, а мирні намагалися вижити.
Ми зібрали роботи митців, яких надихає незламність Азовсталі. Ці твори – не стільки про мистецьку досконалість, авторський стиль чи сучасні концепції. Вони – про щирі емоції та прагнення промовляти до світу універсальною мовою творчості, голосом правди – гучним і виразним.
Живопис і графіка, стінопис
NaN
NaNЧИЯ ТИ ДУША?
Вони закидають нас ракетами. Для них перемога – це знищення живого.
Другий день ми сидимо в підвалі більшу частину часу, а коли я вискакую в перервах між тривогами в сад, я помічаю, що листя полуниці трохи підросло і квітів побільшало. А ще клематис витягнувся з мене на зріст і у нашої курочки вилупилися курчата.
Мені допомагає впоратися зі страхом ця дівчина Птаха, яка є душа Азовсталі.
У такі моменти я гадаю. А я – чия душа? Мабуть, я душа мого саду. А ви? Чия ви душа?
Ілюстрація і опис до неї Ірини Потапенко.
Література
Такого звірства ще не бачив світ,
а ще не бачив стійкості такої.
У Маріуполі, де день іде за рік,
немає ні секундочки спокою.
Там воїни неначе із граніту,
в них сила духу точно надлюдська.
Азовці наші мужні і морпіхи,
ми молимось за кожного бійця.
Синочки наші, гордість і надія,
за кожного із вас болить душа.
А ворог, що не день, то скаженіє,
за героїзм ваш честь вам і хвала.
Стільки терпіти, слів уже немає,
людські ресурси просто на межі.
Там кожен день життя чиєсь згасає,
Благаю небо, їм допоможи.
Війна на серці залишає шрами,
гіркого в душу добавляє полину.
Боже, живими поверни їх мамам
і поверни украдену весну.
Ніна Зубенко
І коли ти захочеш здатися, Бо все тріснуло, як кришталь... Згадай лиш одне: Азовсталь.
— @bakoom.uaМузика
«Недавно співпрацював з Океаном Ельзи. Ввечері зі мною зв'язався Святослав Вакарчук із проханням намалювати обкладинку сторінки на Youtube для його нової пісні «Місто Марії». Саму пісню гурт записав усього за кілька днів на прохання захисників Маріуполя. Зводили її вночі, й на ранок потрібна була обкладинка, бо кожна хвилина зараз безцінна. Для обкладинки хлопці надіслали фото воїна з Маріуполя, який іде вулицею міста. На жаль, він загинув… Я не дуже гарно працюю зі шрифтами, але зрозумів, що напис для пісні має бути унікальним. Допоміг Богдан Гдаль, людина, чиї шрифти використовує вся країна. Ми особливо не знайомі, але я відчув, що маю звернутися саме до нього. Він все зрозумів і буквально на колінах, дуже швидко створив напис. Уся ця історія, сама пісня, надихнули мене створити до неї власний плакат «Місто Марії».
Через цей випадок я бачу, як близько люди в Україні одне до одного – війна зробила нас єдиною великою родиною. Просити про допомогу зараз легше, ніж будь коли».
Ілюстатор Нікіта Тітов розповів історію створення обкладинки для пісні ОЕ «Місто Марії».
Цей матеріал буде своєрідним інтерактивним «мистецьким арсеналом», присвяченим Азовсталі. Ми будемо оновлювати його, додаючи нові зразки авторської творчості. Також просимо й вас долучитися до нашої ініціативи. Якщо ви побачите або зустрінете в мережі тематичні мурали, стріт-арт, вірші, картини, скетчі, пісні чи інші зразки мистецтва, натхненного нескореністю фортеці Азовсталь, надсилайте їх фото чи посилання на першоджерело на електронну адресу online@metinvestholding.com.
