Костянтин Бурлаченко пройшов шлях від рятувальника до старшого інженера з охорони праці в одній із провідних компаній Групи Метінвест. Під час війни здобув другу освіту в Метінвест Політехніці і став уже другим випускником університету, який отримав Золоту Зірку Метінвесту.
Ця відзнака – не лише про професіоналізм, а й про людяність, лідерство та командний дух. А ще Костянтин – батько сімох дітей. Його історія – про шлях, на якому «пазли склалися дуже-дуже файно», як каже сам герой. І про те, як поєднувати майже непоєднуване, залишаючись теплим та справжнім, навіть у найважчі часи.
Костянтине, скільки років ви з Метінвестом, чи є якась цікава життєва історія з роботи або навчання?
Я працю в передовій компанії Метінвест Січсталь старшим інженером з охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища Управління ОП, ПБ та екології. А з Метінвестом разом я уже понад шість років. Щодо яскравої та цікавої історії, то це мабуть випускний Метінвест Політехніки. Ми були першими випускниками, дуже гарні враження від організації свята та знайомства очно з одногрупниками та викладачами, з якими був знайомим через монітор комп’ютера. З деякими продовжив спілкуватися та співпрацювати.
Що для вас означає отримати Золоту зірку Метінвесту? Це більше про професіоналізм, команду чи щось особисте?
Для мене це справжній життєвий пазл, що склався дуже-дуже файно. Нагорода охоплює багато аспектів: лідерство (я першим у нашому Управлінні з охорони праці закінчив Метінвест Політехніку і надихнув прикладом колег), залученість в охорону праці, професіоналізм і операційну ефективність – разом з командою ми впровадили систему внутрішніх тренерів. А також активну громадську позицію, особливо під час війни, коли ми організовували дитячі табори на деокупованих територіях.
Я хотів відзначити нашу команду Управління з охорони праці і особливо нашого керівника Євгенія Харіна, без яких я ніколи не став би зіркою, та подякувати їм за підтримку. Кожен з них – майстер своєї справи, і мені завжди було чого в них навчитися. Тому сподіваюся що і в їхньому житті пазл також складеться дуже-дуже файно. Хай Господь благословить їх.
Як ви дізналися, що стали Золотою зіркою? Які були ваші перші емоції?
Коли мій керівник повідомив, що подає мою кандидатуру, я був скептично налаштований. Але він переконав мене, за це я йому дуже вдячний. Саме він і повідомив про перемогу. Я не надто емоційна людина, тому не було танців й криків радості, але дуже приємне внутрішнє відчуття наповнило серце, емоційніше раділи мої діти.
Ви випускник Метінвест Політехніки. Наскільки навчання допомогло вам у професійному розвитку?
Для мене це дуже яскрава подія, адже отримати другу освіту під час війни – це неабиякий знак і додає впевненості. Це ще й приклад для моїх дітей, що, незважаючи на складні обставини, можна досягати успіхів. Дякую викладачам та керівництву університету за високий рівень організації навчального процесу. Для мене це розширило знання про систему охорони праці і дало багато практичних навичок.
Який професійний виклик був найскладнішим на вашому шляху? Як ви з ним впоралися?
Найважчий виклик – це початок: новий колектив, нові підходи, нова діяльність. Це як повільний потяг, що набирає швидкість. До працевлаштування у Метінвест Січсталь, я працював 20 років у гірничорятувальній службі, тому на початку було складно. Але дякую колективу Управління з ОП та команді проєкту, які допомогли адаптуватися та рушити мій потяг. Впевнений, що у нас дуже сильний та дружній колектив. Саме з допомогою колективу я зміг впоратись з усіма викликами.
Традиційно Золоту зірку отримують не лише за результати, а й за особливу позицію в колективі. Який у вас підхід до командної роботи?
Я вірю у просту істину: «Хто хоче мати друзів, той сам повинен бути дружелюбним». Тому я намагаюсь допомагати друзям та колегам по роботі, коли вони цього потребують. Пам’ятаючи себе у перші дні та місяці влаштування намагаюся допомогти адаптуватися молодим фахівцям, які прийшли до нас у Метінвест Січсталь.
Як ви обрали свій фах? Що в ньому драйвить вас?
Іноді мені здається, що фах обрав мене, а не навпаки. Я ніколи не планував залишати аварійно-рятувальну службу, але сімейні обставини підштовхнули до змін. І я не шкодую.
Мене запросив до Метінвест Січсталь мій друг та колега по гірничорятувальній службі Володя Дочев. Я вирішив ризикнути і став спеціалістом з охорони праці. Що стосується драйву – то це мабуть робота з різноманітними людьми та допомагати їм ставати краще в питаннях охорони праці. Також мені подобається сприяння керівництва компанії до особистого розвитку працівників, надаються всі умови для цього, незважаючи на стан у нашій державі. І це надихає.
Які поради можете дати нинішнім студентам Метінвест Політехніки?
Я приєднався до групи вже після початку навчання, і спочатку було непросто розібратися з організацією процесу. Але терпіння, наполегливість й бажання навчатися допомогли мені закінчити з відзнакою. Тому моя порада буде простою: проявіть терпіння, будьте наполегливими, старанними, не соромтеся звертатися за допомогою до викладачів та студентів. І успіх вас не мене.
Чи плануєте повертатися до університету, можливо, як викладач або ментор?
Коли подавав документи, навіть додав презентацію з планом стати викладачем. Подивимось – життя повне несподіванок. Якщо буде воля Божа і здоров’я – можливо, так і станеться.
Чи є якась особлива історія з роботи, яка вас надихає?
Однією з найяскравіших для мене є історія про доньку, яка у 2020 році виграла конкурс малюнків серед усіх компаній Метінвесту. Для мене це навіть важливіше, ніж Золота зірка.
І наостанок — що для вас Метінвест?
Метінвест у моєму житті вже зайняв особливе місце. Дуже багато важливого і доброго сталося: чудовий колектив та нові друзі, друга освіта, Золота Зірка та багато іншого. І саме значне сталося під час війни, це дуже вражає. І я розумію що наша компанія створила ці умови, тільки треба нам не бути сліпими та використовувати нагоди які нам даються. Тому бажаю всім успіху, нових досягнень та перемог. Божих вам благословінь.
