Чуваєв Віктор
27.09.1977–19.07.2024
Чуваєв Віктор
Машиніст конвеєра цеху №3 Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест 23 роки.
Після закінчення школи Віктор Чуваєв здобув спеціальність електрогазозварника в одному із криворізьких профтехучилищ. Далі – служба в Збройних Силах України, робота за фахом на місцевих підприємствах.
На Південний ГЗК чоловік прийшов працювати навесні 2000-го року: в управління з ремонту технологічного устаткування потрібен був газорізальник. Через вісім років Віктор перейшов працювати в агломераційний цех, а в 2016-му поповнив колектив управління дробильно-транспортного комплексу, де сумлінно трудився машиністом конвеєра до сумнозвісного лютого 2022 року…
Після початку повномасштабної війни, вже 27 лютого, югоківець був призваний на військову службу. Близько двох років охороняв стратегічні об’єкти у складі територіальної оборони. Після навчання у травні 2024 року молодший сержант Віктор Чуваєв разом із побратимами був відправлений на Донеччину, мужньо захищав українську землю під Бахмутом. Від 18 травня 2024 року воїн вже не виходив на зв’язок із рідними, відтоді рівно рік його вважали зниклим безвісті.
Лише цьогоріч на початку липня родині Героя надійшло сповіщення про його загибель 19 липня 2024 року поблизу населеного пункту Залізне Бахмутського району. Справа в тому, що нещодавно відбувся черговий обмін тілами загиблихвійськових, і за допомогою експертизи ДНК вдалося підтвердити смерть Віктора. На жаль, до цих пір залишається невідомою доля його сина Ігоря, також працівника Південного ГЗК, який добровільно став на захист рідної землі в 2022-му і зник безвісті навесні 2023-го…
Після загибелі Віктора вдовою залишилася його дружина Тетяна, більше ніколи не побачать батька й дві його доньки – Вероніка і Вікторія.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та нехай добрий, світлий спомин про загиблого захисника назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто знав його, любив і шанував. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Вічна шана героям
За десять років війни було мобілізовано понад 9 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та допомнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Про героя
14.03.1976–14.01.2024
Базилевич
Олексій
Олексій
Базилевич Олексій
14.03.1976–14.01.2024
Базилевич Олексій
Водій автотранспортних засобів Метінвест Покровськвугілля. Працював в компанії понад чотири роки.
Пішов добровольцем захищати Україну в грудні 2022 року. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Степове Покровського району Донецької області.
В Олексія Базилевича залишився син Іван, який продовжує захищати країну.
Про героя
25.09.1984–20.09.2023
Зайцев
Федір
Федір
Зайцев Федір
25.09.1984–20.09.2023
Зайцев Федір
Слюсар зі складання металевих конструкцій ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на виробництві майже п’ять років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у місті Мар'їнка Донецької області.
У Федора Зайцева залишилось двої дітей: донька Каміла та син Максим, а також літній батько Петро Миколайович.
Про героя
22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл
Микита
Микита
Чорновіл Микита
22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл Микита
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві понад три роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув при захисті селища Піски.
В Микити Чорновіла залишилася мати Алла Олександрівна.
Про героя
08.06.1994–23.05.2022
Лихацький
Олександр
Олександр
Лихацький Олександр
08.06.1994–23.05.2022
Лихацький Олександр
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвулілля. Працював на виробництві майже три роки.
Був мобілізований 18 лютого 2022 року. Загинув в травні 2022 року.
В Олександра Лихацького залишилися дружина Валерія та малолітній син Микита.
Про героя
30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко
Олександр
Олександр
Безрукавенко Олександр
30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко Олександр
Апаратник змішування ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві майже два роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Новосілка Волноваського Донецької області.
В Олександра Безрукавенка залишилась вагітна жінка Ганна.