23.09.1984–18.04.2022
Артур Саченко народився і виріс в м. Запоріжжя. Середню освіту отримав у Запорізькій гімназії № 33. З 2000 року по 2004 рік навчався в Запорізькому металургійному фаховому коледжі ЗНУ на спеціальності «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств» та здобув кваліфікацію «Технік-механік» з відзнакою. Після закінчення коледжу залишився працювати на комбінаті Запоріжсталь на посаді слюсаря-ремонтника.

З 2004 по 2005 рік проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По завершенні строкової служби повернувся на рідне підприємство. З 2005 року по 2010 рік без відриву від виробництва навчався в Запорізькій державній металургійній академії, по закінченню якої здобув вищу освіту за спеціальністю «Металургійне обладнання» і кваліфікацію інженера-механіка.

У 2011 році у Артура народилась довгоочікувана донечка Еліна.

Активно залучався до програм підготовки резервів на підприємстві. З 2013 року працював на посаді інженера-технолога. З 2017 року переведений до Метінвест-Промсервісу, де також займав посаду інженера-технолога. У 2020 році Артур був нагороджений почесною грамотою «За високі трудові результати».

За роки роботи на Метінвест-Промсервісі зарекомендував себе працелюбним працівником, лідером у колективі. Колеги відзначали Артура Саченка, як Людину з великої літери!

24.02.2022 року був призваний по мобілізації до лав ЗСУ, де проходив службу артилерійській бригаді. З 25.02.2022 року був направлений на оборону Маріуполя, де при виконанні бойового завдання загинув, захищаючи Батьківщину.

Був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Артура Саченка залишилась любляча дружина та донечка.
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
14.03.1976–14.01.2024
Базилевич
Олексій
14.03.1976–14.01.2024
Водій автотранспортних засобів Метінвест Покровськвугілля. Працював в компанії понад чотири роки. 

Пішов добровольцем захищати Україну в грудні 2022 року. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Степове Покровського району Донецької області. 

В Олексія Базилевича залишився син Іван, який продовжує захищати країну.
2023
Про героя
25.09.1984–20.09.2023
Зайцев
Федір
25.09.1984–20.09.2023
Слюсар зі складання металевих конструкцій ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на виробництві майже п’ять років.
 
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у місті Мар'їнка Донецької області. 

У Федора Зайцева залишилось двої дітей: донька Каміла та син Максим, а також літній батько Петро Миколайович.
2022
Про героя
22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл
Микита
22.04.1996–16.07.2022
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві понад три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув при захисті селища Піски. 

В Микити Чорновіла залишилася мати Алла Олександрівна.
Про героя
08.06.1994–23.05.2022
Лихацький
Олександр
08.06.1994–23.05.2022
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвулілля. Працював на виробництві майже три роки.

Був мобілізований 18 лютого 2022 року. Загинув в травні 2022 року.

В Олександра Лихацького залишилися дружина Валерія та малолітній син Микита.
Про героя
30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко
Олександр
30.08.1987–01.05.2022
Апаратник змішування ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві майже два роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Новосілка Волноваського Донецької області.

В Олександра Безрукавенка залишилась вагітна жінка Ганна.