Андрійчук Олег
08.10.1988–16.04.2023
Андрійчук Олег
Горновий доменної печі комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест понад п’ять років.
Олег народився в селі Улянівка Дніпропетровської області. В дорослому віці жив у Кам’янському та працював на меткомбінаті Каметсталь.
Під час повномасштабної війни служив стрільцем вогневого ураження штурмового взводу штурмової роти 783 бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту. Брав участь у боях за Бахмут Донецької області.
Молодший сержант Олег Андрійчук був одним з найбільш досвідчених воїнів штурмової роти і часто виконував бойові завдання в ролі старшого оборонних груп, координуючи та безпосередньо відбиваючи щоденні спроби штурмових дій противника. Під час оборонних дій було утримано 5 штурмових атак противника також зробив наводку мінометному розрахунку на склад БК противника та два скупчення особового складу противника, що дозволило врятувати групу та виконати завдання попри значну перевагу противника в силах і ресурсах. Загальна кількість знищених групою, під час штурмових дій, перевищила 14 російських військових.
У квітні 2023 року брав активну участь у плануванні та підготовці до штурмових та оборонних дій поблизу н.п. Хромове, куди противник спрямовував величезні зусилля з метою зайняти панівні висоти та оточити н.п. Бахмут. Молодший сержант Олег Андрійчук під час штурмових та оборонних дій був старшим однієї з двох штурмових груп. Попри те, що противник для розвитку початкового успіху підтягнув резерви і проводив щільний мінометний та артилерійський обстріл, штурмовим групам, однією з яких керував Олег, вдалося вибити ворога та закріпитися, завдавши значного ураження в живій силі противника до 20 російських військових.
Отримавши осколкове поранення, в надзвичайно складній оперативній обстановці при наявності багатьох поранених під час спроб противника відбити відновлені штурмовою ротою позиції, після накладання турнікетів Олег Андрійчук відмовився від евакуації до приходу групи ротації, взявши відповідальність на виконання важливого бойового завдання та недопущення миттєвого перехоплення ініціативи противником на заданому напрямку. Давши команду евакуювати найважчих поранених, Олег продовжував керувати оборонними діями тим самим особисто ліквідувавши ще 3 військовослужбовців противника доки не прийшла група ротації, яка продовжила закріплення на визначеній вогневій позиції.
Через тривалий час оборонних дій і складну евакуацію у зв’язку з щільністю ворожих обстрілів, внаслідок отриманих поранень, поблизу селища Хромове Донецької області Олег Андрійчук загинув. Своєю жертовністю та відданістю він допоміг силам оборони перешкодити зайняти ворогу панівні висоти біля н.п. Бахмут та уникнути значно більших втрат серед військовослужбовців сил оборони.
Посмертно Олег Андрійчук отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Вічна шана героям
За 12 років війни було мобілізовано понад 11 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Про героя
18.03.1977–24.08.2026
Чуприна
Андрій
Андрій
Чуприна Андрій
18.03.1977–24.08.2026
Чуприна Андрій
Водій автотранспортних засобів на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті. У Групі Метінвест працював майже 28 років.
Був мобілізований 20 лютого 2024 року. Служив рядовим. Загинув 24 серпня 2026 року в районі населеного пункту Свобода Пологівського району Запорізької області. Під час бойових дій отримав множинні уламкові поранення.
В Андрія Чуприни залишився син Максим.
Про героя
12.02.1976–23.08.2026
Пасічник
Сергій
Сергій
Пасічник Сергій
12.02.1976–23.08.2026
Пасічник Сергій
Машиніст бульдозера 6 розряду на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті. У Групі Метінвест працював понад 12 років.
Проходив військову службу за контрактом у 2014–2021 роках, був мобілізований 24 лютого 2022 року. Служив старшим солдатом. Мав посвідчення учасника бойових дій з 2015 року. Загинув в районі населеного пункту Дослідне Чугуївського району Харківської області внаслідок поранень, отриманих під час бойових дій.
Про героя
13.01.1992–11.08.2026
Єгоров
Андрій
Андрій
Єгоров Андрій
13.01.1992–11.08.2026
Єгоров Андрій
Прохідник 6 розряду на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті. У Групі Метінвест працював понад 8 років.
Проходив військову службу з 2 березня 2022 року до 13 листопада 2023 року. Повторно був мобілізований 25 лютого 2025 року. Служив молодшим сержантом. Мав посвідчення учасника бойових дій з 2024 року. Загинув в районі населеного пункту Червоний Яр Запорізького району Запорізької області.
В Андрія Єгорова залишилися дружина Катерина та донька Злата.
Про героя
27.04.1972–02.08.2026
Зуєнко
Олексій
Олексій
Зуєнко Олексій
27.04.1972–02.08.2026
Зуєнко Олексій
Машиніст бульдозера 6 розряду на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті. У Групі Метінвест працював 8 років.
Був мобілізований 14 грудня 2025 року. Служив старшим солдатом. Помер внаслідок повторного інфаркту міокарда та інших уточнених локалізацій.
В Олексія Зуєнка залишилася дружина Наталія.
Про героя
19.10.1980–25.07.2026
Гаманенко
Василь
Василь
Гаманенко Василь
19.10.1980–25.07.2026
Гаманенко Василь
Слюсар з ремонту устаткування 5 розряду на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті. У Групі Метінвест працював понад 3 роки.
Був мобілізований в січні 2024 року. Служив рядовим. Загинув внаслідок мінно-вибухової травми, ушкоджень від вибухів та осколків у зоні бойових дій.
У Василя Гаманенка залишилися дружина Світлана та син Нікіта.
Про героя
19.01.1997–01.03.2026
Сердюк
Іван
Іван
Сердюк Іван
19.01.1997–01.03.2026
Сердюк Іван
Водій автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси у технологічному процесі у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років.
Був мобілізований в серпні 2022 року. Служив старшим солдатом. Загинув під час виконання бойового завдання на території н.п. Вакалівщина Сумського району Сумської області.
У Івана Сердюка залишилися дружина Юлія та син Артем.
Про героя
30.10.1980–04.02.2026
Канонік
Олександр
Олександр
Канонік Олександр
30.10.1980–04.02.2026
Канонік Олександр
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 7 років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив старшим солдатом, загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Річки Сумської області.
У Олександра Каноніка залишилися батьки Юлія Павлівна та Володимир Дмитрович, а також брат Іван.
Про героя
23.06.1981–23.01.2026
Ухожанський
Ігор
Ігор
Ухожанський Ігор
23.06.1981–23.01.2026
Ухожанський Ігор
Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.
Був мобілізований в травні 2023 року. Служив старшим солдатом. Помер під час проходження служби від гострої серцево-судинної недостатності в м. Павлоград Дніпропестовської області.
У Ігоря Ухожанського залишилися дружина Маргарита, та діти: Артем, Катерина й Єлизавета.
Про героя
29.08.1983–23.01.2026
Шашорін
Віталій
Віталій
Шашорін Віталій
29.08.1983–23.01.2026
Шашорін Віталій
Підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест менше року.
Був мобілізований у вересні 2025 року. Отримав поранення, від яких помер під час бойових дій у н. п. Новий Донбас Покровського району Донецької області.
У Віталія Шашоріна залишилася дружина Оксана та син Данило.
Про героя
21.07.1984–05.01.2026
Сіліян
Максим
Максим
Сіліян Максим
21.07.1984–05.01.2026
Сіліян Максим
Інженер з надійності Центрального ГЗК. Працював в групі Метінвест вісім років.
Був мобілізований в жовтні 2022 року. Служив молодшим сержантом. Загинув внаслідок прильоту КАБа в районі н. п. Добропілля Покровського району Донецької області.
У Максима Сіліяна залишилися дружина Юлія та сини Владислав і Олег.
Про героя
09.03.1994–26.12.2025
Крупко
Сергій
Сергій
Крупко Сергій
09.03.1994–26.12.2025
Крупко Сергій
Електрогазозварювальник підземний Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад три роки.
Був мобілізований у вересні 2024 року. Служив матросом. Загинув під час виконання бойового завдання в Херсонській області.
У Сергія Крупка залишилася дружина Вікторія.
Про героя
19.11.1989–27.07.2025
Петрашевський
Євген
Євген
Петрашевський Євген
19.11.1989–27.07.2025
Петрашевський Євген
Електрогазозварник Центрально ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.
Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув під час проходження військової служби в с. Вільноандріївка Запорізької області.
У Євгена Петрашевського залишилася донька Анна.