Андрійчук Олег
08.10.1988–16.04.2023
Андрійчук Олег
Горновий доменної печі комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест понад п’ять років.
Олег народився в селі Улянівка Дніпропетровської області. В дорослому віці жив у Кам’янському та працював на меткомбінаті Каметсталь.
Під час повномасштабної війни служив стрільцем вогневого ураження штурмового взводу штурмової роти 783 бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту. Брав участь у боях за Бахмут Донецької області.
Молодший сержант Олег Андрійчук був одним з найбільш досвідчених воїнів штурмової роти і часто виконував бойові завдання в ролі старшого оборонних груп, координуючи та безпосередньо відбиваючи щоденні спроби штурмових дій противника. Під час оборонних дій було утримано 5 штурмових атак противника також зробив наводку мінометному розрахунку на склад БК противника та два скупчення особового складу противника, що дозволило врятувати групу та виконати завдання попри значну перевагу противника в силах і ресурсах. Загальна кількість знищених групою, під час штурмових дій, перевищила 14 російських військових.
У квітні 2023 року брав активну участь у плануванні та підготовці до штурмових та оборонних дій поблизу н.п. Хромове, куди противник спрямовував величезні зусилля з метою зайняти панівні висоти та оточити н.п. Бахмут. Молодший сержант Олег Андрійчук під час штурмових та оборонних дій був старшим однієї з двох штурмових груп. Попри те, що противник для розвитку початкового успіху підтягнув резерви і проводив щільний мінометний та артилерійський обстріл, штурмовим групам, однією з яких керував Олег, вдалося вибити ворога та закріпитися, завдавши значного ураження в живій силі противника до 20 російських військових.
Отримавши осколкове поранення, в надзвичайно складній оперативній обстановці при наявності багатьох поранених під час спроб противника відбити відновлені штурмовою ротою позиції, після накладання турнікетів Олег Андрійчук відмовився від евакуації до приходу групи ротації, взявши відповідальність на виконання важливого бойового завдання та недопущення миттєвого перехоплення ініціативи противником на заданому напрямку. Давши команду евакуювати найважчих поранених, Олег продовжував керувати оборонними діями тим самим особисто ліквідувавши ще 3 військовослужбовців противника доки не прийшла група ротації, яка продовжила закріплення на визначеній вогневій позиції.
Через тривалий час оборонних дій і складну евакуацію у зв’язку з щільністю ворожих обстрілів, внаслідок отриманих поранень, поблизу селища Хромове Донецької області Олег Андрійчук загинув. Своєю жертовністю та відданістю він допоміг силам оборони перешкодити зайняти ворогу панівні висоти біля н.п. Бахмут та уникнути значно більших втрат серед військовослужбовців сил оборони.
Посмертно Олег Андрійчук отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Про героя
03.02.1978–06.03.2026
Дробілко
Валерій
Валерій
Дробілко Валерій
03.02.1978–06.03.2026
Дробілко Валерій
Слюсар черговий та з ремонту устаткування 5 разряда Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 28 років.
Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив старшим сержантом, старшим водієм роти ударних БПЛА розвідувального батальйону на Харківському напрямку. Загинув внаслідок удару FPV-дрону поблизу н.п. Веселе Харківської області.
У Валерія залишилась дружина Олена і доньки Анна та Ірина.
Про героя
19.01.1997–01.03.2026
Сердюк
Іван
Іван
Сердюк Іван
19.01.1997–01.03.2026
Сердюк Іван
Водій автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси у технологічному процесі у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років.
Був мобілізований в серпні 2022 року. Служив старшим солдатом. Загинув під час виконання бойового завдання на території н.п. Вакалівщина Сумського району Сумської області.
У Івана Сердюка залишилися дружина Юлія та син Артем.
Про героя
09.11.1967–22.02.2026
Гладкий
Олександр
Олександр
Гладкий Олександр
09.11.1967–22.02.2026
Гладкий Олександр
Майстер дільниці телекомунікацій лінійно-кабельних мереж комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест понад 32 роки.
Був мобілізований в травні 2024 року. Служив сержантом, майстром 1 рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу технічного забезпечення батальйону безпілотних систем. Загинув в районі н. п. Березівка Куп'янського району Харківської області.
У Олександра Гладкого залишилися дружина, донька Антоніна, син Сергій та мати.
Про героя
18.02.1987–19.02.2026
Іванченко
Юрій
Юрій
Іванченко Юрій
18.02.1987–19.02.2026
Іванченко Юрій
Дробильник 4 розряду агломераційного цеху №2 Каметсталі. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.
Був мобілізований в червні 2025 року. Служив солдатом. Загинув в бою поблизу населеного пункту Вовчанські хутори на Харківщині.
У Юрія Іванченка залишилася мати.
Про героя
04.06.1984–13.02.2026
Бершадський
Олександр
Олександр
Бершадський Олександр
04.06.1984–13.02.2026
Бершадський Олександр
Змінний майстер виробництва Конвертерного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест понад 19 років.
Олександр був учасником АТО в 2014-2015 роках. Після початку повномасштабного вторгнення був мобілізований в перший день війни. В кінці січня 2026 року Олександр був доставлений з н.п. Матяшево Донецької обл. до лікарні м. Дніпро з тяжким пораненням. Він помер 13 лютого 2026 року, не витримало серце.
У Олександра Бершадського залишилася дружина Ірина, син Євгеній, мати та сестра. Дружина Олександра Ірина працює на Каметсталі змінним майстром контрольним відділу технічного контролю.
Про героя
30.10.1980–04.02.2026
Канонік
Олександр
Олександр
Канонік Олександр
30.10.1980–04.02.2026
Канонік Олександр
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 7 років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив старшим солдатом, загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Річки Сумської області.
У Олександра Каноніка залишилися батьки Юлія Павлівна та Володимир Дмитрович, а також брат Іван.
Про героя
26.11.1969–30.01.2026
Ткачук
Сергій
Сергій
Ткачук Сергій
26.11.1969–30.01.2026
Ткачук Сергій
Водій автотранспортних засобів Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 31 рік.
Був мобілізований в жовтні 2022 року. Служив старшим солдатом, механіком-водієм, кранівником евакуаційного відділення на Запорізькому напрямку. Загинув, мужньо захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, біля н. п. Малинівка Запорізької області.
Колеги згадують, що Сергій Ткачук був відповідальним працівником, надійною людиною та спражнім Захисником України.
У Сергія Ткачука залишилася дружина Ольга.
Про героя
23.06.1981–23.01.2026
Ухожанський
Ігор
Ігор
Ухожанський Ігор
23.06.1981–23.01.2026
Ухожанський Ігор
Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.
Був мобілізований в травні 2023 року. Служив старшим солдатом. Помер під час проходження служби від гострої серцево-судинної недостатності в м. Павлоград Дніпропестовської області.
У Ігоря Ухожанського залишилися дружина Маргарита, та діти: Артем, Катерина й Єлизавета.
Про героя
29.08.1983–23.01.2026
Шашорін
Віталій
Віталій
Шашорін Віталій
29.08.1983–23.01.2026
Шашорін Віталій
Підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест менше року.
Був мобілізований у вересні 2025 року. Отримав поранення, від яких помер під час бойових дій у н. п. Новий Донбас Покровського району Донецької області.
У Віталія Шашоріна залишилася дружина Оксана та син Данило.
Про героя
31.08.1975–17.01.2026
Лунгу
Валерій
Валерій
Лунгу Валерій
31.08.1975–17.01.2026
Лунгу Валерій
Народився Валерій Лунгу на Херсонщині. Після закінчення школи юнак пішов працювати: декілька років трудився водієм в одному зі скадовських автопідприємств. Після цього декілька разів змінював роботу, та весь час залишався вірний обраній професії водія. Врешті-решт доля привела його до Кривого Рогу, де він влітку 2012 року прийшов працювати водієм вахтового автомобіля в автоцех Південного ГЗК.
У передостанній день 2025 року Валерій Лунгу був мобілізований. Як і в мирному житті, на військовій службі також був водієм. Та на жаль вже 17 січня 2026 року вірний військовій присязі на вірність Українському народу під час виконання військового завдання югоківець загинув біля населеного пункту Новомиколаївка Запорізької області.
Трудовий колектив Південного ГЗК щиро поділяє горе рідних та близьких Валерія Лунгу та схиляє голови у великій скорботі. Нехай добрий, світлий спомин про нього назавжди залишиться у серцях рідних, колег, усіх, хто його знав, любив та шанував. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
Вічна пам’ять та слава загиблому Герою!
Про героя
13.05.1974–15.01.2026
Захарченко
Сергій
Сергій
Захарченко Сергій
13.05.1974–15.01.2026
Захарченко Сергій
Машиніст крана металургійного виробництва 6 розряду конвертерного цеху комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест понад чотири роки.
Був мобілізований 24 лютого 2022 року. Загинув в місті Дніпро, виконуючи завдання із захисту України.
У Сергія Захарченка залишилися дружина, донька та мати.
Про героя
23.01.1983–14.01.2026
Лесняк
Андрій
Андрій
Лесняк Андрій
23.01.1983–14.01.2026
Лесняк Андрій
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду прокатного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест майже 25 років.
Був мобілізований в березні 2025 року. Загинув поблизу населенного пункту Авдіївка на Сумщині, захищаючи Україну.
У Андрія Лесняка залишилися дружина Ольга, комірник прокатного цеху Каметсталі, донька Катерина, син Максим та сестра.